Через три роки запатентував винахід. Утім, дивовижний червоном'ясистий фрукт поки ще не можна придбати на ринку, бо він є тільки в саду Заяця та у сортодільницях України. До речі, 15 червня у саду доспіли плоди й найбільш ранньостиглого у світі сорту персика Парацельса, який також вивів закарпатський селекціонер.
40 років Василь Андрійович доглядає в своєму рідному селі 6 га саду. Тут вирощує і схрещує найрізноманітніші екзоти: хурму, персики, мигдаль, нектарини, кизил, айву, а також яблука, сливи, черешні. За довгі роки садовод зумів вивести немало нових сортів цих фруктів. А вперше захопився схрещуванням рослин він ще тоді, коли навчався у шостому класі. Хоча й не знав достеменно, як це робити, але умудрився виростити перший у свому житті гібрид. Брати приклад мав з кого, бо батько вирощував дуже багато сортів фруктових дерев і також займався селекціонуванням (хоча й не мав відповідної освіти). Закінчивши Медведівську школу, Василь Заяць, не вагаючись, вирішив неодмінно стати ботаніком. Тому вступив на біологічний факультет Ужгородського університету. Згодом почав займатися селекційною роботою. Василя Заяця навіть запрошували до аспірантури в столицю. Та не судилося, бо майбутній професор не зміг покинути сад, де вже на той час вирощував багато дерев.
25 літ Василь Андрійович викладав у сільській школі біологію, але продовжував працювати у саду і виводити нові гібриди. З 80-х років В. Заяць працює в УжНУ. А в 2000 році став ініціатором створення при біологічному факультеті кафедри плодоовочівництва і виноградарства. Але, скаржиться науковець, закарпатська молодь сьогодні не надто захоплюється плодоовочівництвом, садівництвом та виноградарством. Каже, навіть його випускники не дуже тягнуться до землі, шукають легшого заробітку. А праця селекціонера важка — щоб отримати новий сорт фрукту, треба чекати 20-30 літ. Ще одна проблема ботаніка — місцеві підлітки часто проникають у його сад і винищують екзотичні дерева. У такий спосіб намагаються винести звідти дорогоцінні деревцята.
Доглядати сад Василю Андрійовичу допомагає й дружина, колишня вчителька, Ганна Семенівна. Заохочує до роботи і закарпатських фермерів, щоб ті вирощували солодкі екзоти: на них, каже, можна непогано заробити. Так, сорт Парацельс дозволяє збирати з гектара 400 центнерів плодів, а Ерітрокарпа дає 300 центнерів. Біолог безкоштовно пропонує сільгоспвиробникам живці дерев, але, зауважує, останнім часом закарпатці не надто охоче займаються вирощуванням фруктів.
Утім, якщоу професора і з'явилися нові сорти фруктів, це ще незначить, що робота закінчена. Щоб закріпити їх і передати на вирощування, потрібно ще принаймні, 5-7 років. І наразі ботанік Василь Заяць шукає біологів (добре, якби це було подружжя), які б зуміли доглядати саду Медведівцях, вирощувати нові сорти фруктів, займатися селекціонуванням. А в колекції Заяця ні мало, ні багато: 250 сортів персиків, 70 сортів слив, 50 сортів абрикосів, 20 сортів мигдалю тощо.