Чому? Пояснюю. Пригадуєте Шевченкове: «В своїй хаті своя правда, і сила, і воля»? Чудові слова. Але отам, за Карпатами, їх зрозуміли буквально. Липневий номер «Віча» розповідає: рішенням Закарпатської облради на базі національного природного парку «Синевир» (до якого входить саме озеро та ліси на Чорній ріці в Міжгірському районі), а також пам’ятки архітектури загальнонаціонального значення — палацу Шенборнів у Мукачівському районі створено єдине комунальне підприємство. Кажучи простіше, Закарпатська облрада привласнила загальнодержавну власність. Адже і статус національного парку, і статус пам’ятки архітектури згаданим об’єктам надано постановами Верховної Ради України. Та з усього видно, в Закарпатті чхати хотіли на державу, коли є така нагальна потреба «розвивати туризм». Браво! Браво, панове! І як до цього раніше не додумалися?!
До речі, в Закарпатті є чимала ділянка державного кордону. Який простір для «розвитку туризму»! Облраді варто поміркувати над цим. Дарую ідею безкоштовно. Та от чи подарує прокуратура? Рішення облради свідчить: «у своїй хаті» може бути не лише правда, а й дурість та захланність. За це дике рішення проголосували фракції «Нашої України», Партії регіонів і СПУ, що сформували більшість в облраді. Представники БЮТ і Народної партії проголосували проти й вимагають його оскарження прокуратурою. А представники «Пори» вже подали позов до суду. Слава про закарпатські правочини докотилася й до Печерська. Народний депутат Микола Томенко пообіцяв подбати, щоб державні інтереси не було проігноровано. Бо, погодьмося, панове, вандалізм — «хатньою» волею оспорювати державну владу.
А як же розвиток туризму? Як кемпінги, кінні маршрути, катамарани й усяке таке інше? Як з усіма цими атрибутами відпочинку? Можливо, в облради були добрі наміри. Безперечно. Безперечно, дуже добрі наміри. Тільки туризму вони ніяк не стосуються. Бо на його розвиток не виділено жодної копійки. Звідки ж тоді візьмуться кемпінги й тому подібне? А нізвідки. З рік комунальне підприємство існуватиме на папері. Накопичить борги і... піде з молотка. А потім у палаці Шенборнів якийсь далекий родич депутата, що подбав про туризм, відкриє «наливайку» й смажитиме шашлик. А на Синевирі гудітиме бензопилка. Тож, панове, поквапмося в сині гори, на сині озера... Доки вони ще є.