Щойно пункт пропуску Сігет, що з румунського боку, запрацював, як вишикувалася черга з кількох сотень охочих потрапити в Україну. Хтось іде за покупками, на когось з того боку чекають родичі.
Румуни квапляться перетнути кордон. Адже для цього їм не треба віз. Родина Феріщаків їде до рідні. Востаннє бачилися перед закриттям моста. Через дорожнечу пального до найближчого пункту пропуску, що за сотню кілометрів, не їхали.
Натомість, з українського боку - ані душі. За годину після відкриття приїжджає кілька автівок. Подружжя з Солотвина їде до дітей, які навчаються в Румунії. Пункт запрацював, кажуть, але візи недешеві, та й дорога до Чернівецького консульства неблизька.
Цей міст - точна копія довоєнного попередника. Навіть рух зберегли реверсний.
Прогнозують, що українців у цьому потоці буде не більше 5 відсотків.