
Суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги Міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ) та залишив чинним рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від серпня 2025 року.
Як розповіла у коментарі Varosh адвокатка ЕПЛ Ольга Мелень-Забрамна, у ході нинішнього засідання суд досліджував матеріали справи та отримані від ДП "Ліси України”" документи. Лісівники передали картографічні дані щодо меж ділянок та заявили, що плановане будівництво не перетинається з об’єктами природно-заповідного фонду.
За словами адвокатки, документи надійшли ввечері перед самим засіданням, тому позивачі фактично не змогли повноцінно з ними ознайомитися. Попри це, суд не підтримав клопотання про відтермінування та одразу перейшов до розгляду.
Схему планування території Закарпатської області, яку раніше витребували для перевірки можливих перетинів з екомережею, так і не надали, позаяк документ має обмежений доступ, а Закарпатська ОДА не є стороною у справі.
"Галоп, з яким колегія, перебиваючи апелянтів, вершила "судочинство", породило відчуття дежавю з тією практикою, що нам влітку влаштувала у цій справі суддя Закарпатського окружного апеляційного суду Ярослава Калинич, намагаючись задовольнити захцянки окупантів Карпат.
Де те НАБУ? Краматорськ-гейт в межах Закарпаття як частина схеми.
Апеляційний суд нині узаконив вітряковий "бєспрєдєл" на Руні, відмовивши в задоволенні наших апеляційних скарг, і залишив в силі оскаржуване нами рішення суду першої інстанції.
Спочатку суд відмовив нам навіть в технічній перерві для ознайомлення з новими матеріалами, які надійшли додатково вчора ввечері, фактично позбавивши нас права подати свою позицію щодо нових доказів інших учасників та для їх спростування.
Однак боротьба продовжується, ми однозначно оскаржимо цю постанову в касаційному порядку до Верховного Суду", – прокоментувала ситуацію адвокатка, правозахисниця, яка подала апеляційну скаргу, Наталія Майстренко.
Повний текст рішення суду має бути оприлюднено впродовж наступних 10 днів.
Ольга Мелень-Забрамна також зауважила, що після набрання чинності апеляційним рішенням забудовник може ініціювати відновлення процедури ОВД та активізувати будівельні роботи.
Тим часом організація “Екологія-Право-Людина” підтвердила, що готуватиме касаційну скаргу. Звернутися до Верховного Суду планують орієнтовно до кінця року.
– Ми сподіваємося на неупереджений розгляд, адже саме Верховний Суд свого часу у схожій справі щодо будівництва мегакурорту на Свидовці виправляв помилки нижчих інстанцій, – сказала адвокатка.
Як повідомлялося раніше, 23 травня 2024 року Тур’є-Реметівська сільська рада затвердила детальний план території з будівництва вітроустановок на полонині Руна на Закарпатті. Тут компанія “Вітряні парки України” хоче звести 30 вітроелектроустановок.
Рішення про затвердження детального плану територій оскаржила в суді МБО “Екологія-Право-Людина”. Позивачі вказували на екологічні ризики та можливі перетини планованого будівництва з територіями природно-заповідного фонду.
У січні 2025 року тодішнє Міндовкілля призупинило процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД) до завершення судових процесів. Однак забудовник почав облаштування фундаментів, спираючись на дозвіл ДІАМ на підготовчі роботи.
21 серпня 2025 року Закарпатський окружний адмінсуд відмовив у скасуванні ДПТ. Саме це рішення сьогодні підтвердив апеляційний суд.
Будівництво на Руній є частиною масштабного проєкту, у межах якого компанія планує встановити 334 вітроустановки в українських Карпатах. Це підтвердив під час спільного виїзного засідання парламентських комітетів і генеральний директор компанії Владислав Єременко.
Як свідчать результати соціологічного дослідження, 39% закарпатців виступають за пошук балансу та компромісу у питанні забудови Карпат вітряками та курортами. Не підтримують забудову 28% населення області, тоді як підтримку таким ініціативам висловили 23% закарпатців. Ще 11% не змогли відповісти на питання.
Корупційна схема ДІАМ. На чиєму боці держава, коли вершини Карпат забудовують вітряками?
Воднева долина Закарпаття: експортна мрія чи екологічна пастка?
Ціна кіловата – Українські Карпати. Сім високогірних хребтів хочуть забудувати вітряками