Її головний інвестор Валерій Штракс (сам, до речі, родом з України) у прес-клубі “Нове Закарпаття” розповідав журналістам, як просувається цей процес в Ужгороді і які нововведення чекають на нас у найближчому майбутньому.
Місто отримує 25%, нічого не вкладаючи
За словами пана Валерія, у всьому світі люди сплачують за стоянки і парковки, бо розміщені вони на муніципальних землях, а місто мусить залучати кошти для утримання своєї інфраструктури. Проте якщо за кордоном уже давно відійшли від практики готівкової оплати (занадто велика спокуса для тих, хто приймає ці гроші, залишити частину в своїй кишені), то в Ужгороді донедавна працювали “по старинці”. Осучаснити цю сферу на вигідних для міста умовах — воно не вкладає ні копійки, зате отримує 25% прибутків — узялася фірма “Мед Парк Україна”. Потужний інвестор має достатній запас міцності, аби дозволити собі вкладати мільйонні кошти, не очікуючи моментальної віддачі: за підрахунками спеціалістів, на реальні прибутки можна сподіватися років через 5 — 7. Доти ті 75% коштів, зібраних із паркоматів, що залишаються інвестору, повністю ітимуть на поточні витрати: зарплату працівникам, розмітку доріг, поступове окуплення техніки тощо, адже фірма бере на себе все — від закупки паркоматів до інкасації грошей. Це дороге задоволення, тому зазвичай “Мед Парк” вкладає в регіон десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Вона вже освоїла ринок у Грузії, Палестинській Автономії, в Угорщині й інших європейських країнах, частково США. В Україні розпочинали з Миколаєва, мають підписаний договір намірів з Херсоном, ведуть переговори з Одесою тощо. У принципі, “Мед Парк” декларує готовність вкладати гроші без обмежень як в українські міста, так і деінде.
В Ужгороді паркомати наразі вже працюють на Капушанській, пл. Ш Петефі і Корятовича, ставлять їх на вул. Заньковецької біля меблевого магазину, планують поблизу ОДА. Загалом ідеться про 60 паркоматів, але їх завезення від німецького виробника розтягнеться у часі, оскільки наше законодавство передбачає розмитнення лише на тих терміналах, де зареєстрована фірма, а це м. Миколаїв. Отже, техніку доводиться двічі прогнати через усю Україну. До речі, це не єдина бюрократична перепона: зараз Валерій Штракс реєструє філію в Ужгороді, щоб усі податки йшли саме сюди, і каже, що часом на один дозвіл треба 16 підписів. Утім, попри особливості українського законодавства, співпрацею з нашим містом дуже задоволений, бо тут нема національних упереджень, та й відчувається підтримка влади, самих ужгородців — є прагнення зробити обласний центр кращим. Правда, неприємно вразила інвестора замітка в Інтернеті, де його проект названо “лохотроном”. Мовляв, невже не знайшлося місцевих підприємців, що бажали б зайнятися таким прибутковим бізнесом? Анонімні автори “забули”, що перш ніж через кілька років отримувати прибутки, “Мед Парк” вкладатиме мільйони доларів. Жоден закарпатський підприємець на такі умови не погодиться: вони звикли на швидку віддачу, та й запасу потужностей не вистачить. Це, звісно, якщо робити сучасні парковки, а не просто збирати “живі” важко обліковані гроші…
Прозорість в інтересах фірми
Слід підкреслити, що основна умова фірми, яку вона ставить міській владі, — це жорсткий контроль. “Мед Парк Україна” набирає персонал серед місцевих мешканців і не може бути впевнена, що людський фактор десь не виявиться слабкою ланкою, а тому задля збереження своєї репутації зацікавлена в якнайшвидшому виявленні промахів. Працівників, що поведуться некоректно (у першу чергу мається на увазі, що вони не мають приймати гроші), звільнятимуть відразу без будь-яких компенсацій. А тим часом автоматика зроблена таким чином, що всі надходження абсолютно прозорі, їх легко проконтролювати через головний комп’ютер, а програму вартістю 150 тис. доларів навряд чи можна підробити. Та й антивандальний захист паркоматів передбачено.
Щодо обслуговуючого персоналу, то, скаржиться Валерій Штракс, набрати його серед ужгородців нелегко. Попри непогану зарплату — для початкуючих контролерів від 300 доларів чистими — люди не рвуться на роботу. Це при тому, що фірма забезпечує кожного спецодягом, моторолером, замовляє машину, а старших на дільниці власним коштом обіцяє відправити на навчання в Ізраїль чи Німеччину. Оскільки зараз канікули, то до роботи залучають і дітей: вони підходять до власників автівок, що зупинилися, і попереджають: парковка платна. Це тимчасовий інформаційний захід, адже ужгородці ще не звикли до нововведення. Як не парадоксально, найпроблемніше змусити платити власників “крутих” іномарок. На думку Валерія Штракса, найчастіше це діти багатих високопоставлених батьків, котрі самі ще не заробляють, але вважають себе господарями життя. Проте з часом і вони зрозуміють: порядок з паркуванням — в інтересах усіх городян. Так, з появою паркоматів уже вдалося трохи розвантажити центр міста: людина добре подумає, чи варто сюди їхати машиною і залишати її тут на цілий день.
Прогресивна шкала — на користь бізнесу
Тепер про вартість послуг. Мінімальна — 1,50 грн., якщо ви зупинилися менше ніж на годину (хоча до 5 хв. — безкоштовно), перша година — 2 грн., далі — прогресивна шкала зі здорожчанням кожної наступної години. Форма оплати за паркування наразі є не дуже зручною — тільки монетами в 25, 50 копійок та 1 грн. Інвестор запевняє, що це питання часу і вже за 2-3 тижні з’явиться можливість платити через мобільний телефон, ще через стільки ж — через смарт-картки (разові або з можливістю поповнення). Крім того, в магазинах можна буде придбати добові чи місячні абонементи вартістю відповідно 15 та 250 грн. Підприємствам вигідно купувати їх за перерахунком та ставити собі на витрати, і таку можливість їм нададуть.
Валерій Штракс переконує: бізнес має бути в першу чергу зацікавлений у парковках із прогресивною шкалою, бо ті ж магазини, кафе виграють від частішої зміни клієнтів. Дійсно, якщо стоянка перед ними забита машинами, потенційний покупець проїде далі у пошуках іншого закладу. Тому-то на Заході власники бізнесу часто-густо залишають свої автівки де завгодно, тільки не перед своїми об’єктами. Потроху доходитимуть до цього і в нас.
Пільги в оплаті паркування передбачені для ветеранів Великої Вітчизняної, інших локальних воєн та громадян, що користуються пільгами згідно з чинним законодавством України, а також мешканців прилеглих до паркувальних майданчиків будинків за умови, що в межах 200 м від них стоянка можлива тільки на платній парковці. А правом безкоштовного паркування користуються спеціальний автотранспорт зі службовими державними номерами (тільки під час виконання службових обов’язків), інваліди війни, інваліди з дитинства та інваліди внаслідок загального захворювання у разі особистого керування автотранспортом з ручним управлінням.
Контролери отримали вказівки у сумнівних випадках записувати номери автівок, власники яких показують різного роду посвідчення, а чи мають вони право на пільги — перевірятиме ДАІ. До речі, в результаті такої співпраці вже вдалося затримати машину, що перебувала у розшуку.
Будуть і блокіратори, і евакуатори
Звичайно, далеко не всі у нас звикли бути законослухняними, тому для тих, хто не сплатив за паркування, сплатив менше, ніж належить або поставив машину в недозволеному місці передбачені “каральні” заходи. На колеса автомобілів-порушників ставитимуть блокіратори, а на лобове скло — наклейку 4-ма мовами (українською, російською, англійською та угорською) з телефоном, за яким можна звернутися для розблокування. Природно, це займе час та ще й доведеться сплатити і за стоянку, і за розблокування (60 грн. чи й дорожче, якщо залучатимуть муніципальну поліцію). А якщо залишений абиде транспортний засіб створює загрозу вуличному руху, його можуть евакуатором забрати на штрафмайданчик працівники УДАІ. Система штрафів почне працювати з наступного тижня, бо поки що контролери просто попереджали водіїв. Утім, пан Штракс каже: в Україні штрафні санкції поки що не діють належним чином. В Ізраїлі, наприклад, така система, що людина зацікавлена якнайшвидше сплатити пеню, інакше вона зросте у 3—5 разів. Та й суми виставляють такі, що 100 разів подумаєш, перш ніж порушувати правила.