Іван, який вже майже два роки хворіє на туберкульоз, чекає на операцію. Втручання проводитимуть на одній легені, оскільки зупинити прогресуючий туберкульоз інакшим чином лікарі не можуть. За словами чоловіка, хвороба зробила дірку у правій легені розміром сім на вісім сантиметрів. У свої 30 років він важко дихає, значно втратив у вазі і не може виконувати важкі роботи. Більше того, після операції йому не можна буде піднімати предмети важче 2 кілограмів. Ось до чого призвело це небезпечне захворювання, яким заразився у місцях позбавлення волі.
Попри це, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в облтубдиспансері, він спокійно гуляє містом, відвідує різні людні місця. Цілком можливо, що чоловік, сам того не знаючи, є справжньою «біологічною зброєю» і становить потенційну небезпеку для оточуючих.
- Ризик захворіти в особи, яка перебуває в місцях позбавлення волі, у 50 разів більший, аніж у людини в звичайних умовах. Окрім того, у цих осіб велика ймовірність того, що вони можуть захворіти на хіміорезистентний туберкульоз, тобто туберкульозна паличка стійка до медпрепаратів, якими лікується дане захворювання. Таких людей намагаємося лікувати хірургічним методом, не чекати, а якнайскоріше пролікувати і перевести туберкульоз в амбіцильовану форму (в закриту форму захворювання), - розповідає про таких хворих генеральний директор обласного територіального медичного об’єднання «Фтизіатрія» Василь Скрип.
За словами головного фтизіатра області, саме з цією категорією осіб спеціалісти активно працюють. За місяць до звільнення людині в обов’язковому порядку проводять рентгенографію. А вже після звільнення фахівці-фтизіатри по районах отримують довідку про дану особу від управління внутрішніх справ, і вона в обов’язковому порядку повторно обстежується. Якщо людина, перебуваючи у місцях позбавлення волі, хворіла, то приходить виписка, а вже на волі - в залежності від форми захворювання - продовжується її лікування.
Щодо того, що хворі на туберкульоз гуляють містом, то це цілком можливо. За словами Скрипа, медики їх не вправі обмежувати і перешкоджати пересуванню.
Як стверджує керівник ОТМО «Фтизіатрія», на 2009 рік вже є розроблений проект за ініціативою Кабміну про створення так званого протитуберкульозного закладу закритого типу, де хворих на туберкульоз лікуватимуть примусово за рішенням суду. «Цей заклад буде на кшталт СІЗО: з охороною, камерами відеонагляду та решітками на вікнах», - зауважив Скрип. Правда, місцезнаходження такого закритого медзакладу досі невідоме.
Щодо будівництва цілком нового комплексу тубдиспансеру далеко за межами міста, потрібно близько 150 мільйонів гривень. На думку Василя Скрипа, відшукати такі кошти просто нереально, та й недоцільно будувати гігантський протитуберкульозний центр на 900 ліжко-місць (саме стільки потребує область). «В першу чергу нам потрібно створити відділення для хронічного та хіміорезистентного туберкульозу - це епідемічно найнебезпечніші його форми. Потрібно зробити за межами населених пунктів стаціонар на 150-200 ліжок, а все інше нехай залишається там, де воно є», - зазначив Скрип.
Як стверджують статистичні дані, за останні 3 роки захворюваність практично залишається на одному рівні: 56 - 59 випадків на 100 тисяч населення. Тепер маємо навіть незначне зниження рівня захворюваності - за перші п’ять місяців цього року на облік взято 312 хворих, у той час як у минулому році за аналогічний період - 340. І це при тому, що кількість обстеженого населення значно зросла. Серед дітей за п’ять місяців цього року огляд пройшли 534 на 1000, при 600 в ідеалі. Флюорографію в ідеалі 600 на тисячу населення за п’ять місяців цього року вже пройшло 278 чоловік. Майже 50% хворих виявляють саме під час проходження флюорографічного обстеження. Питома вага деструктивних форм, затяжних форм туберкульозу становить 42%. Показник смертності в області становить 9,3 на 100 тисяч населення. Завдяки зусиллям фтизіатрів торік з 100% хворих на відкриту форму туберкульозу 96% вдалося амбіцилювати (перевести захворювання в закриту форму). Якщо говорити про закриття порожнин розпаду, то тут показник становить 88%.
У середньому термін лікування, якщо є очевидний прогрес впливу медикаментів на захворювання, – це 5 місяців, з яких половину хворий перебуває у стаціонарі, говорить Василь Скрип. Якщо людина амбіцильована, то вона може спокійно жити в сім’ї і приймати медпрепарати в амбулаторних умовах. Якщо не буде ускладнень, то через 5 років таку особу знімають з обліку. Правда, якщо ця людина працювала в харчоблоці, в колективі з дітьми, то до своєї попередньої роботи вона навряд чи зможе повернутися.
«Наш типовий клієнт – це мужчина віком від 30 до 40 років, непрацюючий, зловживаючий алкоголем, має інші соціальні проблеми і, як правило, неодружений», - стверджує Василь Скрип. Дане захворювання - більше соціальна проблема, аніж суто медична. Як стверджує Скрип, якщо умовно взяти до уваги всі чинники, від яких залежить здоров’я людини, то 50% - це спосіб життя людини, 20% - спадковість, 20% - екологічні чинники і всього 10% припадає на стан охорони здоров’я.
На сьогодні ОТМ «Фтизіатрія» має відділення з 505 ліжко-місцями. З них облтубдиспансер в м. Ужгород - 375 ліжко-місць, Жорнавське відділення для хронічно хворих – 40 ліжко-місць, Довжанське (кістково-суглобове відділення) – 90 ліжко-місць. Також є маленькі відділення в Рахові, с. Нижня Апша на Тячівщині, с. Нанково (Хустський район), Виноградові, Берегові та Сваляві. Окрім того, працює протитуберкульозний дитячий обласний санаторний заклад «Човен» в с. Керецьки (Свалявський район).
Довідка “НЕДІЛІ”
У 1995 році в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. Із 1990 року показник захворюваності по Україні збільшився із 32,0 на 100 тисяч населення до 84,1 у 2005 році. Смертність від туберкульозу зросла у 2,7 раза і становила у 2005 році 25,6 на 100 тисяч населення. У 2006 році в Україні, вперше за останні роки, відзначається незначне зниження захворюваності на туберкульоз до 83,2 на 100 тисяч населення, у 2007 році - до 79,8. За даними Центру медичної статистики, в Україні щогодини реєструється чотири нових випадки туберкульозу та один випадок смерті від цієї недуги. На диспансерному обліку в протитуберкульозних диспансерах знаходяться 670 тисяч чоловік, або кожний 70-й мешканець України. Показник смертності від туберкульозу за 2007 рік в Україні становив 22,4 на 100 тис. нас., по області 21,7 на 100 тис. нас.
Задля боротьби з цією небезпечною недугою в Україні діє «Загальнодержавна програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2007-2011 рр.».
Цікаво знати, що на туберкульоз хворіли такі знамениті люди, як Леся Українка, Степан Руданський, Володимир Вернадський, Борис Грінченко, Федір Достоєвський, Фредерік Шопен, Олексій Горький.