Учора, 3 грудня, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі про визнання недійсними договорів оренди понад 50 земельних ділянок загальною площею 42.2247 га вартістю 19.502.118,10 грн на Боржаві, виділених під вітряки, передав зазначену справу на розляд Великої Палати Верховного Суду.
Про це редакцію Закарпаття онлайн ексклюзивно повідомила із зали суду в Києві представник Всеукраїнського громадського руху Save Borzhava, ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера», адвокат Наталія Майстренко.
Як зазначив представник екоспільноти захисників Боржави Іштван Цап – до Великої Палати Верховного Суду передаються справи, які містять виключну правову проблему, що потребує вирішення, і стосується фундаментальних питань права.
Як повідомлялося раніше, окрім дозволу на будівництво, який був скасований раніше, 10 липня 2024 року Західний апеляційний господарський суд у Львові підтвердив незаконність виділення землі під вітряки на Боржаві. Визнано незаконними рішення закарпатських чиновників Держгеокадастру про передачу землі турецьким забудовникам.
Завдяки співпраці прокуратури Закарпатської і Львівської областей із активною громадськістю, яка відстоювала збереження Боржави на усіх етапах, було повернуто громаді землі, які незаконно виділили чиновники на вершині гірського хребта найдовшої полонини Українських Карпат для будівництва 34-х вітроенергетичних установок висотою до 180 метрів кожна.
Не погоджуюсь із рішенням апеляційного суду, турецька фірма-забудовник ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» подала касаційну скаргу до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду. Після кількох засідань, суд вирішив передати її на розгляд Великої Палати Верховного Суду, що є найвищою судовою інстанцією.
ДОВІДКОВО
Йдеться про 54 земельні ділянки у високогір’ї Карпат, на полонині Боржава, де й планувалося велике будівництво вітряків, які Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області передало турецькій компанії. Загальна площа наданих земель сягає 42 гектари, а їхня вартість становить майже 20 млн грн.
Усі надані в оренду ділянки розміщені у межах території Смарагдової мережі (Emerald Network), яка знаходиться під охороною Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі 1979 року. Збереження цих територій є зобов’язанням України перед Радою Європи в рамках Бернської конвенції та Європейським Союзом в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Варто додати, що вказана територія є й ареалом проживання рідкісних видів тварин та зростання рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України, що є безумовною підставою для оголошення цієї землі об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення.
У липні 2019 року Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса чітко зауважило, що будь-яка будівельна діяльність на цих територіях в межах хребта Боржавських полонин буде мати негативний вплив на стан грунтів та підстилаючої поверхні і як наслідок - посилення ерозійних процесів та погіршення умов проходження паводків, якість питної води в місцевих громадах.
Оскільки зазначені території є верхів'ями водозборів річок Боржава та Латориця, а вниз по течії знаходяться поверхневі водозабори централізованого водопостачання населених пунктів Свалявського, Воловецького та Мукачівського районів.
Це і стало підставою для заявлення до суду позову Закарпатською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в листопаді 2020 року. Серед вимог – визнання недійсними та скасування наказів облуправління Держгеокадастру щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ", визнання недійсними договорів оренди.
Фірму забудовника "Атлас Воловець Енерджи" було засновано понад 7 років тому у Воловці. Приблизно стільки ж і триває боротьба за полонину Боржава. ТОВ входить до фінансової турецької групи “Онур” разом із ще 37 компаніями. За ТОВ “Атлас Воловець енерджи”, згідно з даними YouControl, володіє на Закарпатті 123 земельними ділянками у Свалявському, Міжгірському та Воловецькому районах.
На захист цієї особливо цінної території міжнародного значення «Полонина Боржава» («Polonyna Borzhava», реєстровий номер UA0000263) стали спільно тисячі представників громадськості зі всієї України, зокрема екологи, науковці, природоохоронці, правники, спортсмени, туристи, жителі гірських громад Закарпаття та інших регіонів України, об'єднавшись у Всеукраїнський громадський рух "Save Borzhava".
Постійний комітет Бернської конвенції при Раді Європи закликав український уряд не допускати жодних робіт із будівництва ВЕС на Боржаві на Закарпатті.
ДО ТЕМИ:
Пастка для журавля. Як вітряки на полонині Боржава загрожують природі й людині
Хто і чому може знищити Полонину Боржава – одне з наймальовничіших місць Українських Карпат
Кейс Боржави як прецедент у правовому полі України
верховинцю 2024-12-04 / 19:11:20
Ви або, швидше всього, нахабно брешете, або за цим фактом пора відкривати кримінальне провадження. Бо таке могло би бути лише в тому випадку, якщо б громада сама закупила і встановила віт ряк для своїх потреб. В іншому випадку електроенергія, вироблена віт ряком, має йти в загальну мережу і розподілятися для всіх споживачів України
Іван 2024-12-04 / 18:56:35
До верховинців. Будете з світлом але ризикуєте лишиться без води або з отруйною водою.Вибирайте.
верховинець 2024-12-04 / 17:24:34
У Нижньоворітській ОТГ світло взагалі не відключають. Селяни частково отримують електроенергію від експлуатації вітряка. Посидите шановні без світла, самі попросите щоби будували вітряки. Діло часу.
Ліс 2024-12-04 / 17:21:09
Боржава має бути чистою від вітряків