Княгиня, достойна султана

У XIV столітті подільський князь Федір Корятович з роду литовських князів Гедимінів наказав розбудувати кам'яну фортецю – серце сучасного замку. Вона була зовсім невелика – з чотирма округлими вежами і товстими кам'яними стінами. Знизу скелю оточили паланком - частоколом із загострених дубових колод. За шість століть від нього не залишилося й сліду. Тільки назва – Паланок.

Під однією з замкових веж, у товщі монолітної стіни, князь Федір Корятович наказав прорубали глибокий колодязь. Однак скільки люди не трудились, води все не було і не було. Глибина колодязя сягала вже восьми десятків метрів. Робітники впали у відчай. Врешті, коли з'явилася вода, люди не повірили власним очам. Казали, що діло нечисте і хитрий князь домовився із князем Темряви, пообіцявши тому золото в обмін на воду. Однак диявол в підсумку залишився ні з чим (ну що поробиш - політика!) і, розлючений, скочив з розгону в колодязь. З тих пір з його 85-метрової глибини ледь чутно моторошні завивання...

Минали роки, змінювались власники фортеці. Наприкінці XVII століття Паланок належав князям Трансільванським. До Мукачевого тягнули лапу й австрійські Габсбурги. У ті буремні роки з ворогами боролася жінка – княгиня Ілона. Аж поки гарнізон не погубила... зрада

XVIII-XIX століття вписали в історію замку найтрагічніші сторінки. Паланок перетворили в загальноєвропейську в'язницю. І все ж високі стіни й гарнізон фортеці були настільки надійні, що тут зберігали святиню угорського народу – корону святого Стефана, рятуючи її від загребущих рук наполеонівських солдатів.

Легенди замку

Чи не найбільше легенд у Мукачевому розповідають про Ілону Зріні. Коли граф Імре Текелі поїхав у Туреччину шукати союзників у боротьбі проти габсбурзьких військ, хазяйкою у замку залишилась його дружина – незрівнянна красуня Ілона. У 1685 році австрійці оточили замок. Облога тривала майже три страшні роки. Увесь цей час відважна жінка керувала його обороною. Аби поповнити продуктові запаси, вона без жодних роздумів продала всі свої коштовності. Турецький султан Мухамед ІV, “чоловік з чоловіків”, у захваті від трансільванської княгині, нагородив її султанською грамотою. Такої високої честі досі не удостоїли жодної жінки.

Якось, під час ворожого наступу, княгиня разом з капітаном вийшла на західний бастіон верхнього замку, щоб віддати розпорядження своїм військам. Австрійський офіцер, побачивши цю легендарну жінку, наказав зупинити атаку й голосно сказав: “Я проти красунь не воюю”. Його розстріляли за наказом генерала.

Австрійський офіцер був не єдиним, кого згубили чари фатальної княгині. У неї до нестями закохався начальник замкової канцелярії Антонін Обсолон. Його не зупинило навіть те, що Ілона заміжня, а замок потерпає від ворожої навали. Вибравши нагоду, Антонін освідчився коханій, запропонував їй руку й серце. Горду княгиню це обурило до глибини душі. Втім, категорична відмова Ілони лише розсердила Обсолона і він вирішив їй відімстити. Коли Антонін отруїв у колодязі воду, княгиня і весь гарнізон потрапили в безвихідь. Ілона Зріні підписала акт капітуляції. Її позбавили усіх маєтків, заборонили бачитись із дітьми і силоміць постригли у монахині католицького монастиря. Хоча прекрасно знали, що княгиня – протестантка. Її звільнили лише у 1692 році в обмін на австрійського генерала, якого взяв у полон Імре Текелі. Ілона виїхала у турецьке місто Ізмір до свого чоловіка, де й жила до самої смерті. За декілька століть в Мукачевому з'явилися пам'ятник та вулиця Ілони Зріні.

Як дістатися

Найпростіше дістатися в Мукачевого на авто. І дорога мине швидше, і вдасться хоча б ненадовго зупинитися в одному із найцікавіших пунктів маршруту. Не забувайте, що довкола – неповторні краєвиди, гори Карпати. Автобуси в Мукачеве відправляються з центрального автовокзалу. Краще трохи не доспати і виїхати раніше, бо дорога займає близько 5 годин. Туди можна добиратись потягом “Київ-Ужгород” чи “Київ-Чоп”.

Кому варто їхати

Всім тим, хто не сидить на місці, любить подорожувати з друзями і набиратись нових незабутніх вражень. Навіть повітря в Мукачевому сповнене таємниць. У Паланку зараз музей. Квиток для дитини обійдеться в 3 грн, для дорослого – у 5 грн. Відвідувачів у будні небагато. Блукати напівтемними переходами і мощеними бруківкою двориками, стояти на замкових стінах можна годинами. Раджу також побувати у Святомиколаївському монастирі та у палаці Шенборнів.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати