На Закарпатті відновила свою роботу обласна рада безпечної життєдіяльності населення

На порядок денний було винесено три питання.  Заступник начальника Територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Василь Лазорик доповів про стан охорони праці, промислової безпеки та профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань на підприємствах, організаціях та в установах області.  Незважаючи на заходи, що вживалися, загальний травматизм в області зріс на 16 випадків (у 2007 році травмовано 107 працівників проти 91 у 2006-ому), в т.ч. - 15 зі  смертельним наслідком, (+1 у порівнянні до 2006 року).
 Основними порушеннями, що призвели до нещасних випадків є недотримання вимог нормативних актів охорони праці окремими підприємствами та працівниками, використання несправного технологічного обладнання та устаткування, непідготовленість до робіт з підвищеною небезпекою, недостатній рівень навчання працівників з питань охорони праці. Обласна рада  з питань безпечної життєдіяльності на чолі з заступником голови Закарпатської ОДА Віктором Лукечею запропонувала міськвиконкомам та райдержадміністраціям до 1 травня поточного року розробити галузеві програми та подати пропозиції облдержадміністрації стосовно включення їх до регіональної програми поліпшення стану умов праці та промислової безпеки; Управлінню Фонду соціального страхування в Закарпатській області спрямувати роботу підрозділів на профілактичні заходи з попередження виробничого травматизму в регіоні; Територіальному управлінню Держгірпромнагляду по Закарпатській області посилити державний нагляд за станом промислової  безпеки та охорони праці на підприємствах з високим рівнем травматизму. З метою виявлення прихованих нещасних випадків підготувати розпорядження голови ОДА “Про надання Територіальному управлінню Держгірпромнагляду по Закарпатській області зареєстрованих звернень працівників підприємств, організацій та установ щодо надання  медичної допомоги  в результаті нещасних випадків на виробництві в лікувальних закладах”.
 Про розгляд плану першочергових заходів з профілактики травматизму невиробничого характеру говорив заступник начальника Головного управління МНС України в Закарпатській області Сергій Крицький. Обласна рада з питань безпечної життєдіяльності вирішила рекомендувати схвалити розроблені управлінням заходи з профілактики травматизму невиробничого характеру та  здійснювати їх моніторинг  з наданням інформаційних матеріалів в облдержадміністрацію.
Начальник Територіального управління Держгірпромнагляду Михайло Саварин проінформував про лист Генеральної прокуратури України щодо результатів перевірки додержання законодавства про охорону праці та  прийняті рішення, спрямовані на усунення виявлених  недоліків. Серед них, зокрема, вимоги: до райдержадміністрацій та міськвиконкомів - звернути увагу на відповідне до ст.19 Закону України “Про охорону праці” фінансування заходів з охорони праці суб’єктами господарювання; до Управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків  у Закарпатській області –  викорінити формальний підхід до перевірок роботодавців в частині конкретних вимог щодо усунення порушень законодавства про охорону праці та посилити контроль за якістю розслідування експертами нещасних випадків загального травматизму; до Держархбудконтролю та органів місцевої виконавчої влади  - спільно з Територіальним управлінням Держгірпромнагляду організувати перевірки з виявлення випадків ведення будівельних робіт без відповідних дозвільних документів...
Р.S: Кажуть, все нове – добре забуте старе. Саме ця сентенція час від часу спадала на думку в ході засідання ради. Зауважмо, і за часів пріснопам’ятного СРСР охорона праці  та безпека виробництва не були першими на виробничому порядку денному. Спочатку виконання плану, технічні та технологічні нововведення,  постачання,  заробітна плата, і тільки потім...
- Та те, що маємо сьогодні, - коментує стан справ у  працеохоронній царині начальник Територіального управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Михайло Саварин, -  не йде ні в яке порівняння з часами радянської доби. Ми  втратили серйозні напрацювання, що гарантували захист здоров’я і життя наших співгромадян, хоча з Конституції  України цих гарантій ніхто не вилучав. У підсумку недолугих реформ та реорганізацій маємо: самоусунення від роботи у цій сфері органів місцевої влади аж до повної ліквідації працеохоронних служб, що працювали раніше, та їх кураторів на рівні заступників міськрайдержадміністрацій. Наглядовий інспектор залишився сам на сам з роботодавцем. І важелі впливу на останнього - просто смішні. Адміністративні стягнення у розмірі 85-132 гривні людину з заробітної платою у 10 тисяч  гривень чи,  тим паче, мільйонними прибутками не налякають. До розуміння ж, що тільки свідомі серйозні вкладення в найцінніший капітал бізнесмена – виробничника – можуть віддячитися  йому сторицею, наші роботодавці “доростають”, на жаль, повільно...
Який вихід? Перш за все,   покінчити з практикою відфутболювання одна другій працеохоронних проблем причетними до їх вирішення структурами й зробити усе можливе, аби повернути втрачені позитивні підходи, тобто згадати добре забуте старе. Далі ж – докладати постійних зусиль до того, щоб безпека виробництва стала першочерговим завданням соціальної політики для роботодавця.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати