Бідніші за Закарпаття в Україні тільки понівечені війною Донеччина та Луганщина - Радіо Свобода

Варто зазначити, що даних з окупованих частин Донецької та Луганської областей немає, як з анексованого Росією Криму та міста Севастополь.

По Україні у 2019 році наявний дохід у розрахунку на одну особу сягав 67 528 гривень, а середня зарплата штатних працівників 10 497 гривень.

Далі представляємо рейтинги регіонів за розміром доходів за даними 2019 року.

1. Місто Київ. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 165 054 гривні

При цьому у Києві найвища середня заробітна плата – 15776 гривні. Місто Київ, як столиця, має спеціальний статус, є окремою територіальною одиницею, тож у статистиці вказується на рівні із областями. Хоча за територією Київ є найменшим, у порівнянні із областями і навіть із містом Севастополь, яке теж має спеціальних статус.

За кількістю населення Київ третій, після Донецької і Дніпропетровської областей за даними Держстату щодо середньої чисельності за 2019 рік.

2. Дніпропетровська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 87 130 гривень.

Середня заробітна плата у Дніпропетровській області входить в п’ятірку лідерів по Україн, складає 10 751 гривень станом на 2019 рік.

За площею область друга за величиною, після Одеської. І друга за середньою чисельністю населення у 2019 році.

3. Запорізька область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 75407

За середньою зарплатою штатним працівникам Запорізька область на п’ятому місці – 10 480 гривень.

За площею і чисельністю населення область на 9 місці.

4. Київська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 75146

Середньомісячна зарплата по області входить в трійку лідерів – 11 003 гривні. За площею та чисельністю населення Київська область на одну сходинку вище Запорізької.

5. Одеська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 72 805 гривень.

Найбільша за площею область України – 33 310 квадратних кілометрів. А от за чисельністю населення лише на шостому місці.

А от середньомісячна зарплата штатних працівників Одещини у 2019 році далека від ТОП-5: 9 246 гривні і ще є менше, ніж у Львівській, Полтавській та сусідній Миколаївській областях. Втім, близька до середньої зарплати Закарпатської області у 9 202 гривні.

6. Полтавська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 71 627

Середньомісячна заробітна плата за 2019 рік – 9 846 гривень. Шоста за величиною область країни.

7. Львівська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 65 691 гривня.

Область входить в п’ятірку із найбільшою чисельністю (2 498 683 осіб), хоча за площею аж на 17 місці. Середня зарплата у 2019 складала 9 271 гривні.

8. Харківська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 65 534 гривні

Харківська область серед лідерів за кількістю населення у 2019 році, на одну сходинку вище за Львівську, і трохи менше за місто Київ: 2 651 394 осіб. За площею це четверта область в країні.

А от середня заробітна плата нижче середньої по Україні – 9 081 гривня.

9. Сумська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 65 310

Середня заробітна плата 8 579 гривень, що наближається до найнижчих показників по країні.

10. Вінницька область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 64 729

Середня заробітна плата – 9 299 гривні, що є нижче середньої по країні. За чисельністю населення Вінницька область обіймає позицію між Полтавською і Запорізькою, хоча за площею менша за них.

11. Миколаївська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 63 685 гривень.

Середня зарплата 9976 гривень, нижче середньої по країні, але трохи більша, ніж в сусідній Одеській області.

12. Житомирська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 61 961 гривня.

А от середня заробітна плата по області наближається до найнижчих показників – 8 528 гривень. Житомирська область – п’ята за розміром в Україні. При цьому середня чисельність населення (1 214 971 осіб) нижча, ніж в Закарпатській області (1 252 463 осіб), яка серед найменших за територією.

13. Чернігівська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 58 904 гривні.

Третя за площею область в Україні, після Одеської і Дніпропетровської. Але от за чисельністю населення вона входить у трійку з найнижчим показником – 989 978 осіб (середнє число на 2019 рік).

За рівнем середньої заробітної плати теж серед антилідерів – 8 206 гривень. Нижче лише у Чернівецькій і Херсонській.

14. Черкаська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 58 808 гривень.

Середня зарплата 8 838 гривень: показник майже як в Луганський та Рівненській областях.

15. Кіровоградська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 58 290

За розмірами Кіровоградська область теж на 15 місці серед областей, АР Крим та міст із особливим статусом.

Втім за чисельністю населення область входить у трійку найнижчих показників: 932 914 осіб. І п’ята з кінця за рівнем середньої заробітної плати: 8 360 гривень.

16. Хмельницька область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 58 008 гривень.

Середня зарплата 8 672, що майже дорівнює Волинській області, але все одно є показником, набагато нижчим за середній по країні.

17. Херсонська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 57 110 гривень

Херсонська область посіла друге місце за найнижчою середньою заробітною платою у 2019 році – 8 187 гривень.

18. Івано-Франківська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 55 537

Івано-Франківська область входить в п’ятірку найменших за площею областей, втім за чисельністю населення вона переважає Житомирську, Миколаївську, Херсонську області.

Середня зарплата 8817 гривень.

19. Рівненська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 54 183

Середня зарплата 8967 гривень. І хоч за розміром Рівненська область більша за Івано-Франківську, чисельність має меншу – 1 154 071 мешканців в середньому проживали там у 2019 році.

20. Волинська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 52 879 гривень.

За розмірами Волинська область теж на 20 місці. Середня заробітна плата 8663 гривні. За чисельністю населення майже така сама як Херсонська.

21. Тернопільська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 49 843 гривні.

Невеличка за площею область, більша лише за Закарпатську та Чернівецьку. За середньою зарплатою область має одні з найнижчих показників – 8275 гривень: на четвертому місці після Чернівецької, Херсонської та Чернігівської.

22. Чернівецька область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 48 255 гривень.

Найменша за розміром та за середньою чисельністю область. Середьомісячна зарплата штатних працівників також найменша серед усіх областей – 8 066 грривень.

23. Закарпатська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 47 495 гривень.

Маленька за площею область, менша лише Чернівецька. Втім за чисельністю (1 252 463 осіб в середньому у 2019 році) переважає чимало територіально більших областей, таких як: Житомирська, Волинська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Херсонська, Черкаська.

Середня зарплата 9202 гривні.

24. Донецька область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 39 141 гривня.

Це область з найбільшою середньою чисельністю у 2019 році – 4 135 969 осіб. Ці дані формуються на основі наявних адміністративних даних щодо державної реєстрації народження і смерті та зміни реєстрації місця проживання, зазначають в державній службі статики.

Дані про доходи ж Держстат отримує лише з підконтрольних Україні територій, саме цим можна пояснити низькі показники двох областей: Донецької та Луганської, частини яких є тимчасово окупованими.

Середня заробітна плата по Донецькій області одна з найвищих – 11 716 на другій сходинці після міста Київ.

25. Луганська область. Наявний дохід у розрахунку на одну особу: 24 477 гривні.

Середня зарплата серед низький по країні – 8731 гривня. Це менше, ніж у Черкаській, Рівненській, Івано-Франківській, Львівській областях.

За площею Луганська область більше за Донецьку, і вони розташовуються на 10-11 сходинках у переліку областей за крупністю.

Чому такий розрив між регіонами і чим це загрожує?

Нерівномірність розвитку регіонів загрожує цілісності України, адже призводить до розбалансування, – йдеться в Державній стратегії регіонального розвитку 2021-2027 років, затвердженій Кабінетом міністрів.

Зростання таких розривів і диспропорцій призводять до міграції і відпливу трудових ресурсів, особливо з прикордонних, сільських територій, монофункціональних міст.

«Як наслідок, спостерігається зростання розриву між центром та віддаленими від нього територіями, втрата контролю над ними, подальше загострення кризи на слаборозвинених територіях та їх маргіналізація», – мовиться в Державній стратегії регіонального розвитку.

Показником регіональної нерівності є, зокрема, інтенсивне зростання міста Києва і агломерацій, яке відбувається протягом останнього десятиріччя.

«Одне місто Київ забезпечувало 50 відсотків сукупного приросту валового внутрішнього продукту України в період 2004-2014 років. У 2014-2018 роках на м. Київ та Київську область припадало 61 відсоток загального економічного зростання. Другий найбільший внесок у загальнонаціональне зростання економіки за останні п’ять років належить Дніпропетровській області», – йдеться в дослідженні.

У 2017 році 14% підприємств всієї економіки розташовані у столиці. На таких підприємствах було зайнято 24% робочої сили.

За даними аналітично-дослідницького центру «Інститут міста», щодня на роботу в Київ приїжджають понад 560 тисяч жителів передмістя, тобто 32% населення всієї Київської області.

Агломерацій, які б могли стати центрами економічного зростання, в Україні наразі мало, і причиною цьому, в тому числі, є відсутність інфраструктури.

У 2015 році запрацював інструмент, який поклав край ручному розподіленню коштів із держбюджету між регіонами, зазначає в коментарі Радіо Свобода Юрій Третяк, експерт з регіонального (місцевого) розвитку та державної регіональної політики, який взяв участь у розробці Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки.

Цим інструментом є Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), але він не запрацював у тому вигляді, як його планували від початку, додає він.

«Жодного року, при ухваленні Державного бюджету України на наступний рік, не було дотримано норми, щодо розміру ДФРР. Замість 1% було реально 0,3-0,5%. В 2018 році ця цифра наблизилась до 0,8%», – зазначає експерт з регіонального (місцевого) розвитку та державної регіональної політики.

І до 2015 року, і після у фінансуванні регіонального розвитку утворилися стереотипи, що із державного бюджету можуть фінансуватися винятково об’єкти будівництва. Але на практиці такий підхід себе не виправдав: збільшення відремонтованих чи новозбудованих об’єктів не призвело до зменшення розривів у розвитку регіонів та покращення якості життя людини, відповідно, пояснює Юрій Третяк.

«Від так, особливу роль відіграє реалізація власне «проектів регіонального розвитку», а не ремонт чи будівництво об’єктів. Капітальна складова – будівництво, реконструкція чи ремонт «об’єкта» може бути частиною «проекту регіонального розвитку. Оцінка результативності проекту має здійснюватися не на основі освоєння виділених коштів, а на основі оцінки впливу проекту на досягнення цілей розвитку», – наголошує експерт.

Зрештою, з ДФРР почали фінансувати переважно об’єкти будівництва і це не призвело до вирівнювання у економічному розвитку регіонів, вважає Юрій Третяк.

«Збалансування регіонального розвитку в Україні є питанням не тільки економічним та соціальним, це є питання національної безпеки, оскільки Україна на сучасному етапі не є згуртованою країною», – зазначає він в коментарі Радіо Свобода.

Збалансувати розвиток регіонів можливо, якщо ухвалити пакет із чотирьох законопроєктів розроблених ще у 2019 році Мінрегіоном. Ці законопроєкти мають, зокрема, виправити зазначені помилки щодо Державного фонду регіонального розвитку в Бюджетному кодексі, зазначає Юрій Третяк.

Теги: доходи, багатство, бідність

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати