Ужгородець Олег відчув на собі і обстріли, і штурми. Згадуючи Дебальцево – сумує. Багато його друзів в той день не повернулися живими. Разом з побратимами прийшов вшанувати їхню пам’ять на Пагорб Слави.
Олег ВИСОЧАН, брав участь у боях під Дебальцевом
Були такі моменти, як шукали своїх хлопців, тому що трошки воно вже там не так під час відходу вже був хаос, як після. І важко було знайти. Шукали своїх друзів, своїх побратимів. Хто вийшов, хто не вийшов. Хто не вийшов, ми чекали. Їздили потім в госпіталь, в морг. Постійно шукали там втрати, не втрати. І цей хаос після виходу тривав ще добру добу.
Боєць Богдан воював на Сході України майже півроку. На питання, що відчував, коли бої під Дебальцевом припинилися, впевнено відповідає: полегшення.
Богдан, брав участь у боях під Дебальцевом
Обстріли були постійно. Перед тим обстріли були стабільно до часу ночі. Перерва там була у них десь на години три. Це не значить, що взагалі не стріляли. Було періодично. Але що само масовано, тобто весь горизонт, все світилося, все горіло. Всюди стріляли, важка артилерія, реактивні урагани, запалювальні боєприпаси. Тобто там працювало все, що могло.
Священики провели поминальну службу за загиблими на фронтах Сходу України. Військові запалили свічки та поклали квіти до могил своїх побратимів.