Як зазначалося в ході зустрічі, головними проектами у галузі інфраструктури беззаперечно є дороги, яких за останні три роки в області зроблено стільки, скільки не робилося з моменту здобуття Україною незалежності. Протягом наступних трьох років триватиме капітальний і середній поточний ремонт як на головних транспортних артеріях, так і на районних дорогах. Крім доріг є ще кілька надважливих проектів у галузі інфраструктури – завершення будівництва першого на Закарпатті сміттєпереробного заводу в с. Яноші на Берегівщині, відновлення повноцінної роботи Міжнародного аеропорту «Ужгород». Наразі на летовищі виконано понад 80% необхідних робіт, а перша черга сміттєпереробного заводу вже зроблена.
Щодо проектів у галузі транскордонного співробітництва, то тут увагу буде зосереджено на будівництві Берегівської об’їзної дороги, яка з’єднає угорський автобан М3 з трасою міжнародного значення «Чоп – Київ». Нова дорога з одночасним відкриттям пункту пропуску біля с. Дийда Берегівського району значно оптимізує автотранспортні потоки між Україною й країнами Євросоюзу. Крім того, наступного року очікується відкриття ще одного міжнародного пункту пропуску – «Велика Паладь – Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні.
Закарпаття в силу географічного розташування знаходиться в зоні ризику природних катаклізмів. Для запобігання катастрофічних наслідків паводків розроблені проекти з побудови берегоукріплень, які будуть реалізуватися з різних джерел, у тому числі Державного фонду регіонального розвитку, в 2019-2021 роках.
Найважливіші з цих проектів – це реконструкція дамб річок Тиса і Боржава на ділянці між селами Вари та Бадалово Берегівського району. Наступний проект – реконструкція лівобережної захисної дамби річки Тиса між селами Гетеня й Чорнотисово Виноградівського району. Також ідеться про відновлення та будівництво протиповеневих споруд на річці Теребля в селах Колочава, Негровець, Синевир Міжгірського району. Залишається у пріоритеті захист від затоплення водами річок Тиса і Тересва нижньої частини селища Тересва Тячівського району.
Найближчою перспективою медичної галузі області є будівництво 21 сучасної амбулаторії в сільській місцевості, які значно покращать якість надання первинної медичної допомоги. Кошти на будівництво амбулаторій виділені з Державного бюджету і знаходяться в області, а роботи стартують вже наприкінці 2018 року. Крім того, заплановано будівництво перинатального центру в обласній клінічній лікарні імені А. Новака.
Освітня галузь Закарпаття відзначилася тим, що тут, на відміну від більшості регіонів, протягом останніх років не було закрито жодного навчального закладу. Навпаки, були відкриті нові школи й дитсадки. У 2019-2021 роках заплановано ввести в експлуатацію п’ять закладів дошкільної освіти на 390 місць. Крім того, планується відкриття сімох закладів загальної середньої освіти на 2 тисячі 328 учнівських місць у Берегівському, Виноградівському, Іршавському, Мукачівському, Рахівському й Тячівському районах.
Вже наступного року буде здано в експлуатацію 20 сучасних спортивних майданчиків, будівництво яких почалося цього року за рахунок субвенції з державного бюджету та співфінансування з місцевих бюджетів. А до кінця 2021 року таких майданчиків на Закарпатті буде збудовано ще понад сорок.
Зпчепили на засіданні й тему завершення реконструкції єдиного в Європі і одного з двох у світі Музею лісу і сплаву на Чорній ріці в Міжгірському районі. Зазначалося, що зараз на реконструкції працює потужна техніка. Відкриття оновленого Музею наступного року стане подією всеукраїнського масштабу.
Ще два надважливі проекти у галузі туризму, реалізація яких запланована на найближчі два роки, – це відновлення Боржавської вузькоколійки та реставрація Невицького замку.
Щодо галузі культури, то підходить до завершення реконструкція Хустського обласного театру драми й комедії, який запрацює вже наступного року. Добігає завершення реставрація унікальних дерев’яних церков у Сокирниці на Хустщині та Гукливому на Воловеччині.
Пріоритети у галузі культури на 2019-2021 роки – це збільшення грантових проектів, паспортизація об’єктів культурної спадщини та створення історико-архітектурного заповідника «Замки Закарпаття».
Завітав на поважне зібрання головний консультант Головного департаменту регіональної політики Адміністрації Президента України Станіслав Кращенко. До обговорення дорожньої карти для області, розробити яку дав доручення Президент України Петро Порошенко, долучилися голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс, Ужгородський міський голова Богдан Андріїв, керівники районів та міст області, очільники відомств та служб, експерти. Зокрема, про здобутки і стратегічні плани у галузі освіти доповіла директор департаменту освіти і науки Ганна Сопкова, щодо ситуації у Тячівському районі – голова райдержадміністрації Василь Дем’янчук, у Виноградівському – т.в.о. керівника РДА Наталія Костелеба-Веремчук. Закарпаття разом з усіма областями визначило свої переваги і пріоритети, на основі яких на дорожній карті області з’являться першочергові об’єкти, що стануть маркерами розвитку краю, повідомили Закарпаття онлайн у прес-центрі Закарпатської ОДА.