Відбитки пальців
Біометричні дані розміщуватимуться на візах, їх еміграційна поліція може перевірити їх під час вступу на територію Чехії (скажімо, в празькому аеропорті Рузине). Закон дозволяє консульським працівникам ще й здійснювати фотосвітлини заявників. А якщо якихось документів бракуватиме, заявника більше не закликатимуть до усунення недоліків у заяві на видачу візи. Зняття відбитків пальців пов’язане із входом Чехії до Шенгенського простору. Причому реально Шенген уже почав діяти на початку вересня 2007 року, коли чеська поліцейська база даних була підключена до Інформаційної системи країн Шенгенської угоди - SIS. Вона надає доступ до даних про фізичних осіб і транспортних засобів, які мають проблеми із законом у країнах Шенгену, про викрадені чи втрачені документи, автомобілі, вогнепальну зброю, фальшиві гроші тощо.
Науковим працівникам слід запастися угодою про гостювання з чеською чи іншою європейською науковою установою, яка повинна підтвердити, що бере на себе усі витрати на перебування іноземця-науковця. А з припиненням дії цієї угоди буде припинене й право на перебування в країні, але, принаймні, науковцям більше не треба буде звертатися по дозвіл на працевлаштування.
Якщо нелегал допомагатиме поліції...
Ті, хто вирішив співпрацювати з компетентними органами у справі виведення на чисту воду підозрілих у скоєнні злочину, а також члени їхніх сімей, матимуть більше шансів отримати дозвіл на перебування з метою захисту. В основному це стосується жертв торгівлі людьми чи нелегальних мігрантів. Такі іноземці матимуть право звернутися по постійне місце проживання за 4 роки, а не за звичайних 5. Закон зобов’язуватиме поліцію надати безпеку іноземцеві, якщо він з нею співпрацюватиме і якщо на свободі йому щось загрожуватиме.
Суворішими стали правила реєстрації місця проживання (прописки) іноземців на території ЧР. Дія дозволу на перебування (візи) припинятиметься, якщо прописка була надана на основі неточних, недійсних неправдивих чи підроблених документів, чи якщо об’єкт, де прописаний іноземець, ліквідовано, якщо місце проживання не дотримує належних для цього умов, якщо іноземець у цьому об’єкті не має права проживати чи якщо власник або орендар об’єкту не бажає, щоб іноземець був прописаний за даною адресою. Поліція, на прохання власника або адміністратора об’єкту, зможе надати йому особисті дані Іноземців, які зареєстровані у цьому об’єкті.
Фіктивний шлюб? Не вихід...
Раніше, щоб отримати право на постійне місце проживання у Чехії, іноземцеві досить було вступити у шлюб або ж прожити у країні 5 років. Саме тому протягом останніх трьох років кількість легально іноземців у Чехії зросла удвічі (до 400 тисяч, з них третина – українці). Нині цього вже недостатньо, і поліція має чимало важелів щодо тих, хто сподівається отримати дозвіл на перебування шляхом укладення фіктивного шлюбу. Так, в законі прописано, що іноземцю доведеться пакувати валізи, якщо з’ясується “цільова поведінка з метою отримання дозволу на перебування”. Те саме стосується випадків, коли спільний дохід сімейства, де є іноземці, буде нижчим за суму необхідного життєвого мінімуму. Цікаво, що закон визнає гомосексуальні шлюби, і терміни “чоловік”, “дружина” будуть ідентичними термінам “партнер” і “партнерка”, які стосуватимуться двох осіб однакової статі.
Найбільше протестів третього сектору викликали саме “шлюбні” зміни закону. Міністерство внутрішніх справ пов’язувало їх з тим, що останнім часом зросла кількість громадян України, Росії, В’єтнаму чи Нігерії, які укладають сумнівні шлюби з громадянами Чехії – нібито спеціально для того, щоб тримати “вічно діючу візу” до Чехії, а тепер – й усієї Європи. “Деякі з них одразу після отримання виду на проживання зверталися по соціальну допомогу, жодного дня не пропрацювавши у Чехії!”, - заявляв міністр МВС Іван Ланґер з тим, що такі, і навіть ще жорсткіші, умови діють у багатьох країнах ЄС, і лише “ліберальна” Чехія давала іноземцям привілеї. На протест кілька десятків громадських організацій склали петицію, де наголошували, що поліція радше автоматично ставитиме під підозру всі шлюби чехів з іноземцями – і “фіктивні”, і ті, котрі “за коханням”. І тепер гостям країни, які одружилися із чеським громадянином, 2 перші роки шлюбу не можна буде вільно працювати, але лише зі спеціальним дозволом, а безробітні не зможуть отримувати соціальну допомогу чи “декретну” підтримку, платитимуть комерційну медичну страховку та, скажімо, за пологи тощо.
Живеш в країні – знай її мову!
І навіть легально проживши у країні 5 заповітних років, іноземцеві слід буде довести, що він знає мову країни проживання і показати документ (диплом, свідоцтво тощо) про це, виданий місцевою школою чи вузом. Такий документ не вимагатиметься лише від іноземців до 15-ти років, які хоча б рік відвідували школу з чеською мовою навчання, тим, хто звертається по ПМП з гуманітарних причин чи з метою захисту, від осіб з фізичними та ментальними вадами та від осіб похилого віку (60 років та більше). Цей параграф закону діятиме з наступного року, передбачається, що Міністерство освіти визнає достатніми знання на рівні А2. Це елементарне володіння мовою, коли людина розуміє окремі речення й вислови, які зустрічаються часто, пов’язані з основними сферами життя (основна особиста інформація та членів своєї сім’ї, покупки, влаштування на роботу тощо), може виконати завдання, пов’язані з простим обміном інформації на знайому чи побутову тему, у простих висловлюваннях може розповісти себе, своїх і близьких, описати основні аспекти повсякденного життя.
Обов’язки перевізників та правників
Новий закон забороняє міжнародним транспортним фірмам перевозити пасажирів-іноземців без закордонного паспорта чи візи, якщо такі необхідні. Інакше перевізник повинен буде за власний кошт вивезти іноземця, якщо йому буде відмовлено у в’їзді на територію країни. При цьому перевізник матиме право на компенсацію зворотного транспортування. У випадку відсутності коштів у іноземця половину вартості дороги може оплатити чеська держава, компенсація другої половини є обов’язком іноземця.
У закладах попереднього затримання для іноземців встановлять аудіовізуальну техніку стеження, до них більше не доставлятимуть закордонні книги чи пресу, якщо вони не розповсюджуються на території Чехії. Юристи, які матимуть намір відвідувати затриманих іноземців, будуть змушені укласти угоду з Міністерством внутрішніх справ, і третій сектор вважає, що МВС таким чином допускатиме до них лише “своїх”, “перевірених” правників.
Критика призвела до “зеленої карти”
Утім, критика такого суворого і у багатьох випадках непрозорого закону таки викликала в Чехії хвилю дискусій на тему міграції. І реакція з боку властей не забарилася. Уряд запропонував внести зміни до закону про працевлаштування, які б надали тимчасовим трудовим мігрантам з-за кордону можливість оформити так звану “зелену карту”. Вона має полегшити бюрократичний тягар із оформленням робочих та підприємницьких віз, який нині розтягується аж на півроку. Це має бути єдиний документ працівника, який поєднуватиме у собі усі дотеперішні – і дозвіл на роботу, і на перебування, видаватиметься щонайдовше за 2 місяці як на території ЧР, так і у консульствах країни за кордоном, і, на відміну від нинішньої “робочої візи”, діятиме 2-3 роки, а не рік. Проект “зелена карта” розробляється місцевим Мінпраці, і планується, що він буде запущений наступного року.
Усе ж юрист Павел Чіжінски зауважує, що закон про перебування іноземців у демократичній Чехії і надалі має “поліцейний характер”. “Він не обмежує сваволю адміністративних органів до іноземців, а навпаки, текст закону визначається чиновниками. Він пишеться й реалізується чиновниками Міністерства внутрішніх справ та поліції у справах іноземців. Законодавча база щодо іноземців взагалі не є предметом громадського обговорення.... Політики слухняно виконують те, що їм скажуть урядовці – де-юре “виконавці”. Тому він зводить нанівець результати всіх програм з інтеграції іноземців, які нині проводять багато чеських державних та недержавних інституцій, додає правник.