Тому багато й українських, і вітчизняних підприємців охоче інвестують у Карпатські гори і, зокрема, на Закарпатті. Якщо у плані зимового туризму із Львівщиною асоціюється тільки Славське, а з Івано-Франківщиною -- лише Буковель, то у нашому краї для співвітчизників з-за перевалу це добра п’ятірка назв, а для закарпатців – добрий десяток.
Минулої зими, коли снігу практично не було, лише на нашому Драгобраті і можна було кататися. Цьогоріч, хоч і не на повну потужність, але більшість закарпатських витягів і баз приймали туристів. Серед новинок сезону – запуск нового підйомника фірми Допель Маер на горі Красія та крісельного в Ізках.
Про більш масштабні проекти найближчої перспективи створення гірськолижних курортів розповів “СЗ “Паланок” начальник Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Ернест Нусер.
- Як відомо, нещодавно вперше пройшов прозорий, відкритий конкурс по першому і другому етапу освоєння Боржавських полонин. Сподіваємось, переможець створить на Закарпатті найбільший гірськолижний курорт України. Природні умови і ландшафт на цих територіях, при нових сучасних технологіях осніжування, транспортування туристів дають можливість йому стати в один ряд з ведучими курортами Європи.
Проектами найближчої перспективи я б назвав розбудову в районі гори Красія, поруч з селом Вишка, туристичний комплекс “Синяк” і вже досить потужно розрекламований комплекс на горі Полонина Руна.
Дуже цікаві проектні пропозиції у Рахівському районі – на Драгобраті та в районі Ясіня, Чорної Тиси. Останні, до речі, примикають до територій славнозвісного “Буковеля” і їх має намір освоїти фірма, яка і створила цей курорт на Івано-Франківщині.
- У проекті по Боржавських полонинах йдеться про створення близько 4,5 тисяч готельних місць. А в інших?
-- Поблизу Красії проектом передбачено 500 місць у тризіркових готелях і приблизно стільки ж у чотиризіркових. На Драгобраті фірма “Вектор” проект ще не завершила, так само як “Скорзонера”, що опрацьовує Чорнотисівський регіон. Але за попередніми даними у Рахівському районі за задекларованими проектами орієнтовно буде близько 3 тисяч готельних місць і щонайменше 2 тисячі робочих місць лише для їх обслуговування.
Отож за кілька років Закарпаття отримає потужно розбудовану туристичну інфраструктуру з гірськолижними курортами, які працюватимуть в цілорічному режимі, адже наш край багатий на мінеральні та термальні води, можливості для пішохідного, велосипедного, кінного, екстремального туризму, має великий потенціал лікувально-оздоровчих процедур.
Існуючими комплексами і потенційними проектами уже охоплено практично всю верхню частину гір, що знаходяться на території Закарпаття – з Березнянщини аж на Рахівщину. Дещо відстає поки лише регіон Усть-Чорної і наше управління уже замовило розробку Генерального плану розвитку цієї території. Думаю, ще у цьому році, у другій його половині, будемо проводити конкурс на реалізацію інвестиційних проектів саме тут.
- У ЗМІ останнім часом багато суперечливої інформації про “Синяк”…
- Так, говориться здебільшого про виділення рішенням Кабміну землі. Проте насправді поки що йдеться тільки про 350 га для погодження розміщення об’єкта. На другий етап — власне відведення земельних площ, підготовлено необхідні документи. До речі, вже на 340 гектарів. З них під забудову -- готелі, ресторани та іншу інфраструктуру планується трохи більше 60 га, а інші майже 280 га – це будуть площі гірськолижних трас, велосипедних та пішохідних маршрутів. Тобто ці землі не вилучатимуться із загального користування, просто взимку на сніговому покриві будуть облаштовані гірськолижні траси, траса для бігових лиж, а влітку – доріжки для пішохідних, кінних та велосипедних маршрутів. Передбачається Генеральним планом, і це попередньо прораховано й українськими, й австрійськими проектними організаціями, що курорт зможе приймати до 7 тисяч туристів у день. Але готельних місць буде 2600, з урахуванням тих, близько тисячі, що є нині в санаторії і приватних готелях поруч.
«Синяк» теж буде комплексом для цілорічного відпочинку. Влітку тут зможуть набиратися здоров’я до двох тисяч людей. Планується створення велнес-центрів, водних атракцій, басейнів, спортивних, ігрових майданчиків, тенісних кортів, міні-стадіонів. Значно буде розширяться можливості лікувальної бази – на базі унікальних мінеральних вод.
Відповідно розрахована й уся інфраструктура. Значну частину енергетичних ресурсів будуть отримувати на місці – запроектовано спорудження біоелектростанції та міні-гідроелектростанції. Повністю буде оновлено існуючі очисні споруди, збудовано нові. Також проектом передбачено, що за кожне дерево, яке буде необхідно зрубати, посадять два нові і незабаром площа лісового покриття в районі гори Синяк буде більша, ніж досі. Завдяки цьому проекту буде вирішено існуючу нині на цій території екологічну проблему -- висихання хвойних дерев. На жаль, Держлісгоспу зараз доводиться досить масово вирізати там ліс.
Нагадаю також, що реалізацію проекту буде проводити Мукачівська районна рада через створене нею підприємство “Центр сприяння розвитку “Синяк” із залученням інвесторів для спільної діяльності. Тобто земля, яка відводиться, нікому не буде продаватися, передаватися, а залишиться за Мукачівським районом і дасть не разове надходження, як при продажі, а постійно забезпечуватиме громаду Мукачівщини чималими надходженнями від реалізації комплексного проекту.
— До речі, щодо землі. Саме її отримання є нині чи не основним гальмом для реалізації інвестиційних проектів…
— Так, методика отримання земельних ділянок під забудову досить складна для інвесторів. Але це зроблено, аби не створювати вторинний ринок і не віддавати землю структурам, які хочуть тільки нажитися. У туристичній сфері таке найчастіше трапляється – беруть землю для перепродажу. Тому в лісовому фонді землі більше 1 га узгоджуються постановою Кабміну. Крім «Синяка» поки що жоден проект не «дійшов» до Кабміну, бо для усіх погоджень і оформлень, проектних робіт потрібно витратити від року до трьох. Це процес дещо затяжний, але, можливо, саме складність бюрократичної процедури і буде доброю перепоною недобросовісним інвесторам.