Цими днями Всеукраїнська громадська організація «Асоціація природоохоронних територій України», Громадська організація «Карпатське екологічне товариство» та Карпатський біосферний заповідник у львівському видавництві «Тиса» випустили у світтзбірник науково-популярних та публіцистичних матеріалів «Заповідна справа в Україні: абсолютна заповідність чи європейська модель гармонії людини і природи?».
У пропонованій книжці під загальною редакцією заслуженого природоохоронця України М.Стеценка та доктора біологічних наук, професора, заслуженого прироодоохоронця України Ф.Гамора розглянуто дискусійні питання становлення й розвитку заповідної справи в Україні.
Проаналізовано проблеми активної та пасивної охорони природи, запровадження в практику роботи режиму абсолютної заповідності.
Порушено основні проблеми функціонування природоохоронних установ, зонування та менеджменту на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.
Окреслено перспективи розвитку установ природно-заповідного фонду як модельних територій для сталого розвитку та необхідність удосконалення природоохоронного законодавства в Україні.
Видання розраховане на науковців та фахівців у галузі природно-заповідної справи, працівників органів влади та місцевого самоврядування, громадськості, активістів охорони природи.
Книгу опубліковано за фінансової підтримки Проекту, що впроваджується Програмою розвитку ООН в Україні.
Її високоякісний друк забезпечив львівський підприємець Ігор Кичма.
У збірнику на 235 сторінках, у семи розділах ("Активна та пасивна охорона природи, або куди йдемо: в Європу чи в абсолютно заповідну Росію?", "Природу треба охороняти не від людей, а для людей", "Заповідники чи лісосіки?", "Модельні території для сталого розвитку", "Запроваджувати економічні механізми збереження природно-заповідного фонду", "Заповідна справа і мисливське господарство – партнери чи вороги?", "Нащадкам маємо залишити унікальні природні екосистеми та рідкісні види флори і фауни") опубліковано 47 статей та інтерв’ю.
Серед авторів – відомі науковці, урядовці та громадські діячі, які внесли визначний вклад в збереження природи України. Серед них член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, завідуючий відділом інституту ботаніки НАН України Яків Дідух, двічі міністр охорони довкілля України, голова українського товариства охорони природи, доктор економічних наук, професор Василь Шевчук, заслужений природоохоронець України, відмінник заповідної справи України, президент ВГО «Асоціація природоохоронних територій України» Микола Стеценко, директор Київського еколого-культурного центру, заслужений природоохоронець України Володимир Борейко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, кандидат педагогічних наук Татяна Тимочко, голова Національного екологічного центру України, доктор біологічних наук Ярослав Мовчан та інші.
Збірник доповнено деякими історичними фотографіями.
Із матеріалами Збірника можна ознайомитись на веб-сайті Карпатського біосферного заповідника: http://cbr.nature.org.ua/doc/ZarovidnaSprava.pdf
Довідка
Природно-заповідна справа в Україні – це сукупність теоретичних та практичних аспектів збереження й відновлення природних комплексів і їх компонентів, а також їх раціонального використання в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ).
До ПЗФ належать природні (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ладшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища) та штучно створені (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва) території та об’єкти.
ПЗФ поділяється на території та об’єкти місцевого та загально-державного значення, а біосферні заповідники, які включені до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО, набувають статусу міжнародного значення.
До складу ПЗФ України входить 8102 території та об’єкти площею понад 3,7 млн. гектарів (в т.ч. понад 400 тисяч гектарів акваторії Чорного моря). Із них, 54,7 відсотків або 645 мають статус загальнодержавного значення а саме: 19 природних і 5 біосферних заповідників, 48 національних природних парків, 309 заказників, 132 пам’ятки природи, 18 ботанічних садів, 7 зоологічних парків, 19 дендрологічних парків, 89 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
Природоохоронні території займають трохи більше шести відсотків площі України, а це майже в три рази менше, ніж у середньому в Європі.
Для порівняння, площі несанкціонованих сміттєзвалищ в Україні перевищують території ПЗФ.