Із журналістами зустрілися члени експертної комісії, які підтримали синьо-жовтий проект. Павло Федака, заступник директора Закарпатського краєзнавчого музею повідомив, що питання прапора Закарпатської області піднімалося ще у 1990 році. Тоді пропонувалися синьо-золотистий, синьо-жовто-червоний та синій стяг із гербом. Не пройшов жоден із варіантів. За словами П. Федаки, з 1709 року згадується синьо-жовта барва у прапорництві Закарпаття. Синьо-жовту стрічку дарувала і Марія Терезія єпископу просвітителю А. Бачинському. Це були кольори місцевих єпархій. Це і кольори прапора першої хвилі еміграції русинів до Америки. 1919 року з’їзд русинів пройшов також під синьо-жовтою фаною. До Чехословацької республіки Закарпаття входило також під синьо-жовтими стягами. З XVIII ст. до 20-х років узагалі не було іншого прапора на Закарпатті, окрім синьо-жовтого, розповів П. Федака. Навіть кахлі XVII століття Невицького замку мають синьо-жовте забарвлення.
«Художній інститут запропонував не просто копію державного прапора України. Проект складається із 4 частин, що символізують 4 комітати краю, об’єднані білим хрестом Андрія Бачинського,-- каже Павло Федака.--Інший прапор традиції немає. За російський триколор голосувало двоє, бо вони були й авторами. У 20-ті роки на Закарпатті справді був поширений прапор російського царизму, який прийняли русофільські організації як прапор загальноруської єдності. Він був занесений російськими емігрантами на Закарпаття. Русинський прапор — синьо-жовтий. Цей факт підкріплений багатьма доказами. Синьо-жовтий прапор мають також міста Кошіце, Пряшів, Берегово. Що означатиме наш ведмідь на чужоземному прапорі, до якої держави ми будемо належати? Російський варіант прийняв також Крим. І цілком зрозуміло і очевидно, чому так сталося».
«Закарпаття було першою областю, яка почала обговорювати символіку, зокрема, і через сепаратистські тенденції у краї,-- стверджує Володимир Піпаш, депутат обласної ради.--Проте досі край є останнім регіоном України без власного прапора. Синьо-жовті — це традиційні кольори, під ними тривала національно-визвольна боротьба у тому числі закарпатських українців».
Олег Сліпецький, викладач допоміжних історичних дисциплін УжНУ, зокрема, науки про прапори розповів, що процес обговорення проектів прапора був тривалим. З аргументами прихильників кожної сторони повинні ознайомити усіх депутатів.
Михайло Приймич, проректор Закарпатського художнього інституту прокоментував: «Самоусвідомлення на Закарпатті починається у XVIII столітті, символізувала це національна саме «руська» барва — синьо-жовта. До того існували кольори феодальних володарів, а біло-синьо-червоний колір з’явився у часі, коли будителі Закарпаття звернули увагу на Росію, вбачаючи у ній заступницю слов’янських народів».