Цей оптимізм дався великою працею. Адже обладнання довелося комплектувати з самого початку. Кіно повернулося в Руське Поле, а з часом — в інші села району. Назустріч здібному і беручкому директору пішла і влада, зокрема, міський голова І.Ковач. Трохи важче пробиває собі дорогу ця ідея в селах. А тим часом публіка знудьгувалася за старим кіно. Та й фонд обласного кінопрокату — це нині близько 11 тисяч кінофільмів.
Іван Молнар неодмінно згадує тих, хто не зрадив своїй справі донині. Це кіномеханік смт Дубове В.ПІцур, директор місцевого БК В.Руснак, а ще кіномеханіки с.Нересниця П.Боржов, Тарасівки — І. Мацала, Р.Поля — І.Роман, Тячівки — Г.Молнар, працівники кінотеатру смт. Солотвино М. Лумей та Д. Л умей...
Завдяки їм та їхнім колегам, сподівається тячівський кінодиректор, у глядацький зал стане модно приходити родиною, з дітьми. І хто-зна, може, згадаються слова того самого Хічкока, що фільми не тільки шматки життя, а й шматки смачного пирога.