Спонукає наших медиків пра-цевлаштовуватися за кордоном низька заробітна плата. Наприклад, у нашій області середня заробітна плата медсестер, за словами заступника начальника управління охорони здоров'я ОДА Ганни Романко, — 898 гривень, у лікарів — 1348. Це дані за жовтень цього року.
Зазвичай українських медсестер вербують працювати у Західну Європу, але по догляду за хворими. Там вони отримують зарплату 2500 доларів. Значної популярності наші жінки-медсестри набули у Великій Британії. Останнім часом тут вони доглядають за літніми людьми у пансіонах та вдома. Щодо професійного досвіду, то медсестра має попрацювати в українській лікарні три роки, а також повинна володіти англійською мовою. Слід відзначити, що наших спеціалістів тут шанують.
Заступник декана медичного факультету УжНУ, доцент Василь Вайс розповідає, що закарпатські лікарі та медсестри в основному працевлаштовуються за спеціальністю в Угорщині. Є випадок, коли лікар виїхав в Південно-Африканську Республіку. Він каже, що оклад лікаря у різних країнах свій. Тобто кожна спеціальність має диференціацію. Наприклад, лікарі загальної практики мають одну зарплату, нейрохірурги — іншу, значно вищу і т.д. Василь Михайлович стверджує, що лікарі виїжджають за кордон за власною ініціативою. Там вони проходять резиденту-ру, або ж перепідготовку. Форма стажування триває чотири роки. У кожній лікарні за кордоном свої правила та умови для українських медиків. Лікарю чи медсестрі працевлаштуватися за спеціальністю, наприклад, в Угорщині простіше, ніж, скажімо, у Франції чи Італії.
До речі, у Києві є безліч фірм та державних соціальних служб, які допомагають нашим медикам працевлаштовуватися за кордоном. Але послуги їхні — не з дешевих. Та й сама процедура є занадто складною, дуже часто відштовхує і відбиває всяке бажання.
Як свідчить статистика, в Закарпатській області найкраща ситуація з укомплектованістю лікувальних закладів молодшим медичним персоналом. Ганна Романко зазначає: наявна чисельність фізичних осіб середнього медичного персоналу становить 10 тисяч 948 чоловік. Іншими словами, забезпеченість медсестринським персоналом становить 88 медсестер на 10 тисяч населення.
Загалом в охороні здоров'я країни спостерігається досить тривожні тенденції. Бо кадровий дефіцит сягнув уже 14 тисяч осіб, а галузь за останні роки втратила понад 47 тисяч медсестер. Додаткову тривогу за ситуацію в медицині у фахівців викликає процес старіння медсестринського складу. Так, упродовж минулого року кількість осіб пенсійного віку серед працюючих спеціалістів медиків середньої ланки зросла з 12,6 до 13,8%, а в деяких регіонах цей показник сягає 20 відсотків.