Основна мета заходу — розробити ефективний механізм взаємодії ринку праці із системою освіти. Як відзначили учасники обговорення - представники органів влади, керівники підприємств - навчальні заклади не враховують змін на ринку праці, які породжуть парадокс: ПТУ, коледжі, вузи випускають надмірну кількість кваліфікованих чи не дуже фахівців, чимало з яких не можуть знайти застосування своїм знанням, і водночас бракує працівників тих професій, яких найбільше потребує наша економіка. Тобто освіта недостатньо зорієнтована на кінцевого споживача, тож її треба спрямувати передусім на задоволення потреб ринку праці. Адже для роботодавця, який зацікавлений в ефективній роботі підприємства, важливою є не здобута у навчальному закладі кваліфікація зарахованого на роботу фахівця, а його компетенція - це повинна бути людина на потрібному місці у потрібний час.
Наші навчальні заклади не формують такого ставлення до потреб ринку праці, рідко залучають роботодавців до процесу навчання студентів, отже є ризик неякісної підготовки майбутніх фахівців, які можуть поповнити найближчим часом шеренгу безробітних.
Сучасні умови ринкової економіки диктують нові підходи до системи освіти. Актуальними сьогодні залишаються: вдосконалення законодавства у царині освіти, профорієнтація у середній школі.
Мені, як директору центру зайнятості, добре відомі потреби і бажання роботодавців знайти не просто продавця, а продавця-консультанта, не просто газозварника, а елек-трогазозварювальника аргонно-дугової зварки і т.д.
На жаль, після тривалого занепаду виробництв краю, жителі району втратили інтерес до промислових підприємств, а молодь зорієнтувалася на економічно-гуманітарні спеціальності.
Пріоритетне завдання нашого суспільства - підготувати молодь до свідомого вибору професії, передусім через налагодження систематичної профорієнтаційної роботи. Необхідно зробити доступною для молоді різноманітну інформацію про сучасний світ професій, допомогти правильно вибрати з цього різноманіття свою, а отже й знайти долю у житті.
Виникла необхідність об'єднання зусиль усіх соціальних партнерів для розв'язання актуальних проблем формування робітничого кадрового потенціалу для укомплектування новостворених робітничих посад на підприємствах Закарпаття.
Про необхідність піднесення престижу робітника йшлося у виступі заступника начальника управління освіти та науки облдержадміністрації Михайла Мотильчака, на думку якого проблему неможливо вирішити виключно зусиллями управління освіти. Зв'язки між навчальними закладами, роботодавцями, громадами потрібні бути ще тіснішими. Йдеться про новлення матеріальних баз, на яких готують кваліфіковані кадри. Розпорядженням Кабінету Міністрів схвалено план заходів, спрямованих на задоволення потреб ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах. Наразі в області триває робота над складенням регіональної програми підготовки кваліфікованих робітничих кадрів на 2008-2012 роки.
Директор обласного центру зайнятості Юрій Фуїцич чи не найкраще володіє ситуацією на ринку праці краю, на якому зберігається позитивна тенденція зайнятості населення. З 1 млн. 240 тис. закарпатців зайнятими є близько 546 тис. жителів, а рівень зайнятості є вищим ніж по Україні і становить 59,3 відсотка. Відповідно знизився рівень безробіття. І все ж проблема залишається гострою. Не тих спеціалістів потребує ринок праці, яких випускають наші навчальні заклади. Інший бік проблеми - фахівці з вищою чи базовою вищою освітою, рівень підготовки яких, м'яко кажучи, бажає кращого.
Директор Мукачівського ВПУ №3 Володимир Мель-ничук повів мову про модернізацію навчально-виробничої бази училищ, але купити обладнання важко, бо бракує коштів. Вихід шукаймо у наставництві, яке, на жаль, на заводах відійшло у небуття. Цю думку підтримав і розвинув директор Мукачівського аграрного ліцею Василь Ковбаско.
Директор Мукачівського ліцею сфери послуг Марія Маняк навела промовистий приклад. Уже 2 роки поспіль проводиться набір на навчання слюсаря-ремонтника швейного устаткування, якого так потребують швейні підприємства міста над Латорицею. Цього року жодної заяви від випускників шкіл не поступило, а торік - усього аж... три. Швачки потрібні для міста, бо працює багато швейних підприємств, але з кожним роком бажаючих стати швачкою усе менше. Причину треба шукати у тому, яку заробітну плату встановили швачкам працедавці. Не секрет, що оплата праці чи не головний мотивуючий фактор для сучасної молоді, а отже й один з шляхів піднесення престижу робітничих професій.
Крім цього, не забуваймо про профорієнтацію дітей, починаючи з дитячого садка, створення належних умов праці з широким соціальним блоком; реорганізацію системи профтехосвіти.