Хоча собаківництво визнане неприбутковим бізнесом, ужгородська родина Носових уже десять років займається розведенням домашніх улюбленців. Вона одна з небагатьох в Україні розводить таку рідкісну породу, як бернсь-ка вівчарка. Це дуже незвичайний і гарний собака, який потребує пильного професійного догляду та селекції. Сюзанна Носова каже, що бернський зенен-хунд входить сьогодні в десятку найпопулярніших порід світу. В Україні цих собак близько 250, тож багато людей бачили їх тільки у кіно і на фото. За словами Сергія Носова, розведення собак сьогодні дуже нелегка і витратна справа. За ці десять років подружжя виховало вже дев'ять поколінь бернських зенен-хундів, які встигли стати чемпіонами України та Європи. Кажуть, що розведення собак скоріше хобі, ніж бізнес. Тільки прогодувати цуценят до шести тижнів коштує біля двох тисяч гривень.
«Комерційне розведення собак - це прибутковий, але і вельми витратний бізнес. Собаківник повинен проявляти максимальну обачність при в'язці тварин. Будь-яке щеня, що не відповідає кінологічним стандартам, є вельми відчутним фінансовим збитком. Іноді при невдалій в'язці ми віддавали цуценят за копійки, коли віни коштували по 500 доларів. Але ми любимо собак і, незважаючи на низьку прибутковість, будемо займатися розведенням і надалі. Звісно, якщо нам не заважатимуть», — каже Сергій.
ТІНЬ РЕЙДЕРІВ НАД КСУ
Але крім постійних фінансових витрат на їжу, ветеринара та усі необхідні документи, у сім'ї Носових може з'явитися більш суттєва проблема. Це насильницьке перетворення їх улюбленої справи на примітивний бізнес. Річ у тім, що зараз Кінологічний союз України висловлює протест проти рейдерських спроб президента «Федерації мисливського собаківництва України», заступника Київського міського голови бізнесмена Анатолія Голубченка увійти до складу Союзу. Члени КСУ також упевнені, що ліквідація їхньої організації призведе до того, що Міжнародна кінологічна федерація залишить українське собаківництво за межами світової кінології. Тобто в разі перетворення КСУ на комерційну структуру Носо-ви, як і усі інші кінологи, будуть змушені безперервно «виробляти» нове потомство подібно до конвеєра, що тягне за собою знищення генофонду чистопорідних собак. «Кінологію сьогодні опустили на рівень політики. І ми з жахом чекаємо що буде далі», — каже Сергій.
ЩО ДАЛІ?
КСУ має відділення по всій Україні і працює за єдиними правилами і документами, згідно з міжнародними вимогами. Він має могутній комп'ютерний центр, сучасну оригінальну комп'ютерну програму з кінології. У Закарпатському обласному центрі собаківництва КСУ — 65 членів. Його голова Микола Тар ефективно працює з 2004 року і нещодавно знову був переобраний на посаду керівника центру. Аоча закарпатське об'єднання кінологів є одним із найменших за складом, це не завадило їхнім породистим підопічним неодноразово ставати чемпіонами Європи та світу.
Минулої суботи Микола Тар їздив у Київ на позачерговий з'їзд Кінологічної спілки України. На з'їзд були делеговані представники з 47 відділень організації. Після доповідей відбулися вибори усіх керівних органів спілки та внесені зміни до Статуту організації. Рішенням з'їзду президентом Всеукраїнської громадської організації КСУ обрано Марину Медведеву.
Кінологічна спілка України поки.що залишається єдиною організацією, яка має право вести Єдину племінну книгу собаківництва України та представляти Україну на міжнародному рівні. З 2003 року Спілка є асоційованим членом FCI (Міжнародної Кінологічної Федерації). КСУ сприяє збереженню та покращенню генофонду чистопорідних собак як національного здобутку шляхом їх племінного розведення на науковій основі, спираючись на досвід Міжнародної кінологічної федерації FCI та вітчизняного собаківництва. З 1996 року усі країни світу визнають родословну з логотипом FCI, видану КСУ, як єдиний документ, що підтверджує походження чистокровного собаки, незалежно від країни проживання її господаря. Українські чистопорідні собаки є чемпіонами численних' міжнародних змагань. «Залишиться КСУ й надалі громадською організацією, або стане бізнес-ланкою у руках зажерливих політиків, буде відомо досить скоро», — каже Микола Тар.