У збірці малої прози «І тим, що в гробах…» йдеться про любов і про футбол, про політику, пса, сусідів, мишей, мовну філософію, про немитого дідуся Тодося і багато іншого.
“Тексти до книжки «І тим, що в гробах» писалися впродовж 13 років – між 2003 і 2016 роками, – розповідає Андрій Бондар. – Їх можна назвати розтягнутою у часі спробою внутрішньої біографії, адже всі тексти якоюсь мірою стосуються безпосередніх авторських рефлексій і переживань. Безперечно, всі вони позначені «єрессю есеїзму», тобто вкрай індивідуального та індивідуалістичного підходу, а також спробою з цього есеїзму вийти у простір художньої прози”.
Ужгород 2016-10-13 / 08:19:21
Презентація нагадувала радіоефір. Сидять двоє, собі балакають, аудиторія наче за склом акваріуму. Витримати це було важко. Абсолютне невміння працювати з аудиторією.