Для цього є всі передумови, позаяк літній випас худоби на високогір’ї, виготовлення особливої овечої продукції – одна із найдавніших ремесел гуцулів, яке стало невід’ємною складовою матеріальної і духовної культури горян. Додаймо до всього автентичний архітектурний стиль, специфічний побут та інфраструктурне облаштування, промарковані маршрути високогірними ландшафтами, рекламну кампанію й отримаємо перспективу розвитку місцевості й залучення інвестицій на багато років наперед.
Щоправда, для досягнення бажаного результату наявних природних умов та багатовікових традицій і методики ведення полонинського господарства – замало. Насамперед, варто попрацювати над розвитком інфраструктури. Мова, перш за все, про дороги, як місцевого чи державного значення, так і високогірні, облаштовані й зручні пішохідні маршрути із зонами відпочинку. Не останню роль відіграє й культура ведення господарства, створення належних умов як для літувальників і відвідувачів, так й перебування худоби.
Іншими словами, зберігаючи автентичну архітектуру споруд, подбати про санітарні умови ведення ґаздівства, виробництва продукції. Старенькі, закурені колиби мають стати музейними експонатами просто неба, з усіма атрибутами старого дідівського ремесла. Все решту маємо організувати у відповідності до сучасних вимог, не втративши головного – багатовікові традиції і специфіку побуту, облаштування літнього випасу на високогір’ї. Тим більше, що колишні, збудовані за радянської доби гуртожитки і стаї, ферми, у більшості випадків непридатні для використання й надії на їхнє відновлення – марна трата часу та коштів.
Краще діяти, як це зробили у Лазещині, підійшовши до справи комплексно, за підтримки органу місцевого самоврядування, Карпатського біосферного заповідника, із залученням інвестицій місцевого підприємця Іллі Петрюка.
На діючій сільській полонині Гропа, через яку пролягає маршрут на найвищу гору країни, на місці старих приміщень, впродовж півтора місяця виросла нова сучасна стая з окремою зоною відпочинку, де вже зараз подорожуючі можуть знайти прихисток від негоди, або просто відпочити, познайомившись з полонинським газдівством. Побачити ж туристам на високогір’ї є що, адже нині тут літують близько 450 овець.
Зрозуміло, що статус показового полонинського господарства вимагає й удосконалення умов його ведення, розвиток інфраструктури високогір’я. Перші кроки зроблено: зведено притулок для туристів, встановлено освітлення від сонячних батарей. Та найголовне, що є бачення розвитку місцевості, отже бажання робити наступні кроки, що сприятиме популяризації як ведення традиційного господарювання у горах, так і туризму, пише "Зоря Рахівщини".