Актуальна в нинішніх реаліях проблематика в контексті анексії Росією Криму, що грубо порушує Будапештський меморандум, вперше широко представлена саме в цьому виданні, котре містить також біографічні дані близько 50 політиків, військових (український, американських, російських), які були дійовими особами цього періоду.
Відкрив захід проректор університету з науково-педагогічної роботи Ігор Король, котрий представив гостя присутнім. Відтак слово взяв сам Юрій Іванович, зауваживши, що радий можливості поспілкуватися зі студентською аудиторією, адже саме молодь повинна розуміти, яких помилок не можна допускати, якщо прагнемо скерувати Україну на шлях стрімкого розвитку й кращого майбутнього.
«Представлена праця деталізує період ядерного роззброєння 1991–1996 рр., містить чимало унікальних документів, частина яких досі перебувала під грифом секретності. Також у ній криються відповіді на актуальні нині питання щодо російської агресії, її причин, охоплено й чимало інших цікавих аспектів, що стосуються державної політики України», – твердить автор. Пан Костенко навів промовисті приклади, аби дати присутнім зрозуміти, якою «армадою зброї» ми володіли.
Автор розповів, що взятися за перо його наштовхнув акт агресії Росії проти України. Такі події були спрогнозовані й, що цікаво, передбачені певними документами, створеними ще при розпаді СРСР, про що він теж згадує у своїй книзі.
Фаховість Юрія Костенка в обраній темі є незаперечною, адже він був одним із членів Комісії з питань ядерної політики та екологічної безпеки при Президентові України. Саме тому чимало студентів бажало почути думки пана Юрія з приводу можливості повторного набуття нашою державою ядерного статусу, відновлення того потенціалу, котрий Україна мала зі здобуттям незалежності.
Розповідаючи про сам процес роззброєння, гість навів приклад ПАР і відзначив, що аналогів ядерному роззброєнню, яке провела наша держава, у світі немає. У той час, коли доцільніше було б розтягнути ядерну демілітаризацію до 2005 року, Україна позбулася останньої боєголовки 1996 року. Також Юрій Костенко провів паралелі між політикою 90-х та сьогоденням і наголосив, що «доки політика не буде творитися фахово, вона не буде успішною та ефективною».
«Історія ядерного роззброєння» – це історія в обличчях, рішеннях, діях. Сам автор говорить про своє видання так: «Це не так історія, як відповіді на запитання, якою має бути сьогоднішня політика, аби Україна могла розвиватися як європейська держава».
На завершення пан Юрій дав настанову студентам, зауваживши, що молоде покоління має шанс змінити все, аби мати краще майбутнє. Однак для цього потрібно розпочати робити хай і невеликі, проте корисні справи, що підуть на благо держави. Наприкінці гість відповів на питання студентів, охочі могли придбати собі примірник з авторським підписом. Були й щасливчики, кому книга дісталася у подарунок.
Медіацентр УжНУ