Зала була переповнена. Жителі Сокирниці, представники політичних партій, районні депутати від села зібралися разом, аби отримати ґрунтовну інформацію про технологію видобутку цеолітів на території села, а також про екологічні наслідки, які можуть виникнути в результаті таких розробок. Забігаючи наперед, зазначимо, жодні аргументи, які наводив на підтримку видобутку цеоліту власник Дмитро Петушинський, не отримали підтримки присутніх.
– Дана проблема виникла вже давно, – ділиться районний депутат, колишній Сокирницький сільський голова Юрій Іванчо. Ми вже неодноразово порушували питання щодо призупинення роботи цього цеолітового заводу. Розумію, що Сокирницьке родовище – єдине в Україні, де є поклади цього універсального мінералу-сорбенту. І хоч науково доведена чимала користь цеолітів – зокрема цей сизий камінець має властивості, які дозволяють економити значні кошти у різних сферах – від сільського господарства до промисловості і навіть косметології, проте люди категорично проти їхнього видобутку. Вони побоюються не тільки за своє здоров’я, а й за стан навколишнього середовища, стверджуючи, що ця діяльність може спричинити навіть екологічну катастрофу.
Як відомо для того, щоб проводились вибухові роботи щодо видобутку цеоліту, у підприємства повинні бути спеціальний дозвіл-ліцензія на користування надрами та гірничий відвід, які видаються тільки після згоди територіальної громади. Однак люди виступають проти їхньої видачі. До того ж, з 1992 року існує заборона на проведення вибухових робіт Сокирницьким цеолітовим заводом (колишній колгоспний). А тому занепокоєння громади села з приводу цеолітового сусідства цілком зрозуміле. Люди категорично проти. Пояснюють – технологія підривів здатна нанести збитків не тільки навколишньому середовищу, але й їхньому здоров’ю.
– Я живу недалеко від кар’єру, – розповідає місцевий житель. Якщо будуть проводитись вибухові роботи, то це може пошкодити моє майно. Якщо у мене трісне скло або навіть будинок, думаєте, мені хтось відшкодує збитки? Всі будуть казати, що це не їхня вина і нема ніякого підтвердження, що шкоди завдали дані роботи.
Побоювання людей небезпідставні. Так, мешканці вулиць Чкалова та Садова ще добре пам’ятають той час, коли у 90-роках проводились видобувні роботи. Тоді жителі 3-х вулиць були свідками того, як уламки каміння розліталися на велику відстань. І хоча вибух був відносно невеликий, проте у деяких будинках повилітали шибки вікон, а на кількох хатах з'явилися тріщини. Зразу ж після вибуху пропала і джерельна вода.
Дискусія велася упродовж кількох годин. І хоча були намагання скерувати зібрання у конструктивне русло, однак, як кажуть, сторони не дійшли згоди. Навіть виступ першого заступника голови Хустської РДА Віктора Сабадоша, який закликав до толерантності і порозуміння, не зміг урівноважити протиріччя. Людей, за словами одного учасника зібрання, зачепили за живе. Тож розмова на цьому не завершилася. На зібранні було створено ініціативну групу, яка направила колективне звернення до Хустської РДА та райради щодо вивчення даного питання, а також було прийнято рішення звернутися до правоохоронних органів щодо порушення прав громадян.