У цьому контексті проведено цілий ряд резонансних міжнародних наукових та науково-практичних конференцій, опубліковано у авторитетних закордонних наукових виданнях велику кількість публікацій.
Зокрема, варто особливо відзначити Міжнародну конференцію «Природні ліси в помірній зоні Європи – цінності та використання» (Мукачево, 2003), за рекомендаціями якої до Лісового кодексу України включено норму щодо збереження пралісів та розпочато процес номінації букових пралісів Карпат до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до якого уже долучилось понад двадцять європейських країн.
Велике значення для популяризації природних та культурних цінностей Карпат відіграли випущені на німецькій та українській мовах фундаментальна монографія «Праліси в Центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника», англомовний путівник по Угольсько-Широколужанських пралісах та узагальнюючі наукові статті у авторитетних міжнародних журналах – «Ліси» («Foresry. An International Journal of Forest Research»), «Відновлювальна екологія» («Restoration Ecology»), «Журнал наук про рослинність» («Journal of Vegetation Scince») та інших виданнях із високим індексом цитування тощо.
Тому питання продовження цих багаторічних фундаментальних досліджень детально обговорено цими днями в адміністрації Карпатського біосферного заповідника, із керівниками українсько-швейцарських Проектів WSL Бригіттою Коммормот та Тоні Бюргі.
Сторони із задоволенням константували плідні результати багаторічної співпраці. Особливо підкреслено, що для пізнання закономірностей функціонування дикої природи, без людського втручання, надзвичайно важливими є результати досліджень, які отримані (шляхом проведення через кожні п’ять років детальної таксації) на десятигектарній пробній площі, закладеній в Угольських пралісах в 2000 році, та підсумки статистичної інвентаризації на 353 кругових пробних площах, які проводились в Угольсько-Широколужанських букових пралісах в 2010-2013 роках.
Дуже актуальними для практики ведення лісового господарства є також результати, здобуті на українсько-швейцарському науковому полігоні з переформування похідних ялинників в змішані структуровані ліси, який закладений в старовіковікових монокультурах смереки в рамках проекту FORSA в 2005 році, у Чорногірському масиві біосферного заповідника тощо.
З метою актуалізації цих досліджень між адміністраціями КБЗ, WSL та природничим інститутом Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника підписано новий договір про науково-технічну співпрацю.
А з 22 вересня по 3 жовтня 2015 року польова група WSL у складі Йонаса Штільгарда, Гілберта Проєра, Єнса Ніцше, які у Швейцарії відповідають за технічне забезпечення, виміри та моніторинг пробних площ в Швейцарських резерватах (включаючи Sihlwald-ліс, де паралельно у 2000 році закладено порівняльну до Угольських букових пралісів теж 10-гектарну пробну площу у господарських букових лісах), за участі французьких дослідників доктора Лорена Ларі (м.Тулуза) та доктора Бено Курбада (м. Гренобль ), а також доктора сільськогосподарських наук, професора Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Юрія Шпарика та працівників Угольського природо-охоронного науково-дослідного відділення КБЗ здійснила першу частину таксаційних робіт у рамках чергової, четвертої інвентаризації Угольської 10-гектарної пробної площі.
Федір Гамор, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Карпатського біосферного заповідника, для Закарпаття онлайн
Еколог 2015-10-11 / 18:09:08
Знову Бла-Бла-Бла. Цікаво а самовільні рубки як у пралісах робити Швейцарцям показали?