Варто згадати сумні приклади, коли будівлі разом з мешканцями продавались через аукціони чи просто забирались за борги у комунальній сфері. Людей фактично викидали на вулицю, спочатку відрізаючи тепло, електрику, газ, воду. По Україні відомі випадки, коли заварювали вхідні двері підї'здів, коли з міліцією викидали речі мешканців на вулицю...
Відстоювати свої права на житло наважувались не всі. Давалися взнаки юридична необізнаність мешканців гуртожитків і "залізні" аргументи підприємств, на балансі яких ці гуртожитки перебували...
ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ
Протягом 1993-1998 pp. під час проведення тотальної приватизації до статутних фондів об'єктів державної власності включалися гуртожитки. Це трапилось тому, що не існувало нормативних актів, які б передбачали обов'язкову передачу житлового фонду до комунальної власності у разі приватизації державного підприємства. Всі державні структури на цю проблему закривали очі. В результаті - сотні тисяч громадян фактично були позбавлені права на житло. В той час, коли одні громадяни мали можливість використати свої житлові приватизаційні чеки і стати власникам житла, інші - вимушені були "радіти" з того, що є бодай якийсь дах над головою.
Підприємства ж чи організації ставили свої умови мешканцям гуртожитків - примушували підписувати кабальні угоди оренди житлових приміщень, відмовляли в реєстрації, завищували тарифи на комунальні послуги та квартплату, а подекуди просто викидали на вулицю... Намагання жильців відстояти свої права наштовхувались на глуху стіну непорозуміння та коруп-ційно-бюрократичну систему...
ЩО РОБИТИ?
Разом з тим рецепт успішної боротьби за право мати житло виявився напрочуд простим. Юридична казуїстика, яка виникла під час приватизаційного буму, полягає в тому, що Фонд державного майна, який приймав рішення про включення гуртожитків до статутних 4юндів господарських товариств, офіційно визнав помилки минулих років. І голова фонду Валентина Семенюк радить всім мешканцям гуртожитків подавати в суд та відстоювати своє конституційне право на житло.
З боку Фонду держмайна гарантована цілковита підтримка у суді мешканців гуртожитків. У судових процесах він визнає помилковими свої ж рішення про включення гуртожитків до статутних фондів господарських підприємств. Таким чином, за рішенням суду гуртожиток повертається до державної власності. Згодом його передають до комунальної власності, і люди зможуть приватизувати в ньому кімнати.
На сьогодні вже понад 150 справ, пов'язаних із включенням гуртожитків у статутні фонди, вирішено на користь мешканців. Але таких гуртожитків у державі залишається ще 1 872...
ЯК ДОПОМОГТИ САМИМ СОБІ?
Минулої суботи у Києві зібрались мешканці гуртожитків з усіх куточків України, щоб разом відстоювати свої права, об'єднавшись у громадську організацію - Всеукраїнську спілку захисту конституційних прав мешканців гуртожитків. Новостворене об'єднання тісно співпрацюватиме з юридичним департаментом Фонду держмайна, який допоможе вирішити питання повернення гуртожитків і передачі їх для приватизації мешканцями. В усіх обласних центрах створюються ініціативні групи, які допомагатимуть своїм "товаришам по нещастю" - таким же мешканцям гуртожитків, подолати бюрократичні рогатки і відстояти своє право на житло.
Зрозуміло, що цей процес — вельми довгий, копіткий і складний, адже відсуджувати у тепершніх власників незаконно "прихватизоване" ними майно потребує певної юридичної підготовки та активної громадянської позиції. Але під лежачий камінь...
ПРО ПОЗИТИВ ТА НЕГАТИВ
Проте ейфорічне запамаро-чення від перспектив стати нарешті власником своєї малогабаритної кімнатки в гуртожитку суттєво може зіпсувати борговий тягар. Як правило, більшість гуртожитків - хронічні неплатники за газ, електрику, водо- та теплопостачання. Вже відомі випадки, коли комунальні підприємства намагались стягнути заборгованість, виставляючи на аукціон гуртожитки-боржники. Так, нещодавно в Ужгороді гуртожиток по вул. Лобачевського, 41 ледь не «пішов з молотка» за борг по електриці. Та мешканці своєчасно зорієнтувались і в судовому порядку цей процес зупинили, до аукціону таки не дійшло. А скільки таких будівель вже продано та перепродано по Україні?.. Мешканці гуртожитків повинні чітко зрозуміти, що повернути будівлю до державної власності через суд це ще не значить успішно її приватизувати. Для того, щоб гуртожиток набув статусу житлового будинку (бодай малосімейки), потрібно змінити його статус. Адже згідно з чинним законодавством, приватизація гуртожитків не передбачена. А для зміни статусу потрібно провести реконструкцію, обладнати кімнати лічильниками на газ, воду, електрику, привести до ладу внутрішньобудин-кові комунікації, відремонтувати дах, під'їзди тощо. Цей довжелезний перелік вимог можна продовжити...
Де взяти кошти для цього? В ідеалі цим повинні займатись організації, на балансі яких були гуртожитки. Але часто-густо ті самі балансують на межі банкрутства. Місцева ж влада не поспішає брати у комунальну власність аварійні будівлі - це ж додаткові витрати.
От і виходить замкнуте коло. Мешканці відсуджують гуртожиток, а місто не поспішає їх ощасливити ордерами на кімнати. Самі ж мешканці не готові нести витрати по переобладнанню будинку та сплаті боргів. Адже постсовкова свідомість "жити і не платити", на жаль, типова майже для третини мешканців гуртожитків. Ті ж, хто готовий вкласти певні кошти, стають заручниками тих, хто звик все отримувати "за так". Проте боротись за свої права варто. Адже навіть при багаторічній заборгованості можливо взяти кредит, позичити гроші у друзів, врешті-решт оформити реструктуризацію і стати власником СВОЄЇ, бодай і маленької квартири. Поки така можливість ще є...
Тим, хто рішуче налаштований боротися за свої права, потрібно бути готовим до шквалу звинувачень і, можливо, погроз з боку нинішніх власників житла. Але на вашому боці — Правда і Закон.