Що стосується дороги у Ракошині, то, як інформує прес-центр ОДА, досі було на перепоні те, що сільрада не приймала рішення про викуп земельних ділянок, попередньо запропоноване Службою автомобільних доріг області. Сьогодні ж на засіданні комісії голова села представив уже прийняте депутатами рішення, яке враховує інтереси громади населеного пункту. Тож наступним кроком має стати розпорядження Мукачівської РДА про викуп ділянок, де заплановано звести міст. Що стосується інших ділянок, то наразі тільки частково виготовлені акти на землю, інші землевласники елементарно не замовляють акти на землю.
Питання створення об’їзної дороги в Ракошині було ініційовано ще у 1986 році. Насамперед це пов’язано з безпекою самих мешканців села, адже на цьому шляху трапилося багато автопригод. За останній рік на діючій дорозі було встановлено нові автобусні зупинки, 2 світлофори, для того, щоб зробити рух на тут безпечнішим. Але основна наша мета – це нова об’їзна дорога, якаа зможе вирішити всі ці проблеми.
Також буде надіслано звернення до Кабміну щодо роз’яснення механізму викупу земельних ділянок Службою автомобільних доріг області. Адже наразі, згідно з законодавством, викуповувати ділянки мають право сільради та РДА.
Стосовно автошляху об’їзної автодороги Берегово та с. Астей до МАПП „Лужанка”, то наразі вже отримані попередні згоди 20 власників земельних ділянок на викуп (м. Берегово). Ще троє поки не дали нотаріальної згоди. Двоє з них постійно проживають за межами України, ще одна громадянка відмовляється від продажу ділянки.
На території Дийдянської сільради зараз проводиться збір попередніх згод на викуп, проведено роботи із землеустрою, сформовано список землевласників, чиї ділянки знаходяться на смузі відведення.
Для зосередження ґрунтового резерву Службі автомобільних доріг необхідні землі на території Астейської сільради. Рішення ради прийняте, та наразі потребує чисто технічної редакції: словосполучення «тимчасове користування» необхідно замінити на слово «оренда».
Деякі ділянки для будівництва дороги належать двом землекористувачам – Астейській сільраді та Закарпатському інституту агропромислового виробництва. Тож фактично розпорядником цих земель є Кабмін. Тому одним з подальших кроків буде звернення до уряду з приводу використання цих земель.