Про це Закарпаття онлайн повідомили в прес-центрі ДТГО "Львівська залізниця".
В урочистостях з нагоди введення в експлуатацію відновленого залізничного вокзалу взяли участь начальник Львівської залізниці Богдан Піх, начальник Івано-Франківської дирекції залізничних перевезень Сергій Пугач, перший заступник голови Закарпатської облдержадміністрації Ігор Свищо, голова райдержадміністрації Дмитро Андріюк та міський голова Рахова Ярослав Думин.
Роботи на об’єкті «Реконструкція станційних споруд станції Рахів Закарпатської області» стартували 1 серпня цього року, відтак менше ніж за п’ять місяців вокзал набув абсолютно нового обличчя. Символічно, що перших пасажирів оновлений Рахів прийняв саме напередодні новорічних і різдвяних свят, адже цей край узимку стає особливо привабливим для туристів не лише з України, але й з-за кордону. Рахів є найвисокогірнішим містом нашої країни і вважається географічним центром Європи.
Для виконання робіт на об’єкті залізниця задіяла близько 70 працівників відокремлених підрозділів, а саме: БУ-4, БМП-908, ВОДЧ-4, ШЧ-5. Вартість виконаних будівельно-монтажних та оздоблювальних робіт загалом склала майже 10 млн. грн.
У ході реконструкції залізничні будівельники утеплили фасади будівлі вокзалу, будівлі зовнішнього туалету, виконали внутрішні оздоблювальні роботи вокзалу, замінили всі дерев'яні вікна на металопластикові, дерев'яні двері на першому поверсі замінили на металопластикові та дерев'яні ламіновані. Також облаштували каси з продажу квитків, зал очікування для пасажирів, обладнали на першому поверсі санітарно-побутові приміщення: санвузол, кімнату для касирів, міліції, товарного касира, кабінет начальника станції. Виконали влаштування зовнішніх інженерних мереж (вода, каналізація, електрика, зв'язок), а також благоустрій території, зокрема, виклали перонні платформи тротуарною плиткою. Вся територія станції облаштована металевою огорожею з воротами, а будівля котельні – залізобетонною. Також встановлено металеві опори для зовнішнього освітлення перону та вокзалу, завдяки зовнішнім мережам зв’язку організовано гучномовний та телефонний зв'язок.
Також будівельники провели роботи з реконструкції зовнішнього туалету (заміна покрівлі на металочерепицю, утеплення фасаду, заміна всіх дерев'яних вікон та дверей на металопластикові, внутрішнє опорядження приміщень). Залізобетонні конструкції, столярні та металеві вироби для вокзалу Рахів виготовили львівські заводи ЗБК та ЛЕЗ.
Паралельно з вокзалом залізничники провели реконструкцію та ремонт й інших станційних споруд. В будівлі водонапірної башти ВОДЧ-4 замінили старий дах на новий, а шиферну покрівлю на покрівлю з метало-черепиці, виконали утеплення фасаду будівлі башти, замінили старі зовнішні віконні дерев'яні блоки на металопластикові, а старі металеві баки для води на нові. В будівлі котельні РПЧ-4 замінено покрівлю плоску на шатровий дах з метало-черепиці та старі металеві двері на нові, вікна дерев'яні на металопластикові, виконано утеплення стін фасаду будівлі котельні.
Довідка
Перша письмова згадка про Рахів датується ще 910 роком, але датою заснування вважається 1447 рік. Перші поселенці Рахова – це гуцули з Галичини, Ворохти тощо. Переважно місцеве населення займалося сільським господарством, вівчарством, бджолярством, полюванням та рибальством.
За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізниці до Рахова та Ясіні, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.
Станцію Рахів було побудовано наприкінці ХІХ століття. Згодом будівлю залізничного вокзалу перебудовували в другій половині ХХ століття. Відомо, що ще у 2008 році Львівська залізниця розпочала реконструкцію вокзального комплексу станції Рахів. Передбачалося, що впродовж двох років виконають роботи з реконструкції будівлі вокзалу, пасажирських платформ, колій, зовнішнього електричного освітлення та інженерних мереж. Проте з певних причин, незалежних від залізниці, всі роботи були зупинені. Їх вдалося відновити лише цьогоріч.
Фото прес-центру Закарпатської ОДА