В Осідку Провінції Св. Миколая поминальне богослужіння за жертв Голодомору відслужив в неділю протоігумен Провінції о. Павло Райчинець ЧСВВ.
Недільне євангельське читання в цей день було присвячене притчі про Багача і Лазаря, в якій розповідається про двох чоловіків, один з яких «бенкетував щодня розкішно, а другий, на ім’я Лазар ‒ лежав у Багача при воротях, увесь вкритий струпами і бажав насититися тим, що падало в багатого зі столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його» (Лк. 16, 19-31).
В день вшанування жертв Голодомору протоігумен звернув увагу, що в житті кожного з нас й сьогодні є також «свій Лазар», який чекає, коли ми звернемо на нього свою увагу. Цей «Лазар» може чекати нас у вигляді потребуючої людини, або важливої справи, на здійснення якої ми ніяк не наважуємося. Цей «Лазар» може критися і в нашій духовній сфері, адже в душі людина також інколи буває поділена на духовного Багача і Лазаря.
На закінчення своєї проповіді протоігумен пригадав слова з Книги Одкровення: «Ось, стою при дверях і стукаю, ‒ каже Христос, ‒ як хтось почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зі мною» (Одкр. 3, 20), та заохотив вірних ніколи не відвертатися від тих «Лазарів», як фізичних так і духовних, з якими ми зустрічаємося в нашому житті, адже виходячи їм на зустріч, ми виходимо на зустріч нашому Господу.
Після Божественної Літургії протоігумен разом з Ієромонахами Малоберезнянського монастиря та парафіянами помолилися Панахиду за невинно заморених голодом українців в 1932-1933 роках.
о. Франціск Онисько ЧСВВ для Закарпаття онлайн