ХТО СТАРЕ ЗАБУДЕ...
З головою правління ЗАТ “Виноградівська ПМК №78” Йосипом Вайдою, господарство якого - 107 одиниць техніки підвищеної небезпеки та 226 працівників, обмінюємося думками про те, що сьогодні керівнику підприємства болить чи не найбільше – про людський виробничий потенціал.
- Намагаємось для спеціалістів, котрі виконують наразі програму підприємства, пов’язану з будівельно-монтажними роботами на зведенні житлових та промислових об’єктів, протипаводкових конструкцій, дренажних та меліоративних систем, зробити якомога більше, - констатує він. – Будівництво – галузь складна і травмонебезпечна. Тому тут важливо все: від належних умов роботи на будмайданчику, спецодягу й індивідуальних засобів захисту до програмних акцій – політики підприємства у працеохоронній царині, конкретних кроків, спрямованих на збереження здоров’я і життя працюючих...
Таку позицію керівника за складних реалій сьогодення, зізнаюся, почути було відрадно. Адже для більшості інших очільників будівельних організацій – як великих, так і дрібних, появу й зникнення яких навіть важко відслідкувати – ближча зовсім друга “тактика”. Один з них висловив її відкрито. “Якщо у мене на майданчику людина помирає від серцевого нападу чи інсульту, запитав він чи то мене чи себе, що я маю діяти? Найпростіше - звільнити всіх, хто має хвороби такого профілю. І я роблю це, щоб убезпечити себе від численних небажаних розслідувань нещасних випадків зі смертельними наслідками, які, хоч і кваліфікують як природну смерть і, скоріше за все, не пов’яжуть із виробництвом, але неодмінно застосують санкції, що потягнуть за собою додаткові витрати: на медичні обстеження, різного роду навчання і т. і. Особливо, якщо вже маю гіркий досвід смерті на робочому місці...”
Йосип Вайда наголошує зовсім на іншому. Його підхід прямо протилежний: спеціалістів сьогодні треба, хай і видасться цей зворот не зовсім доречним, плекати і леліяти. Адже без надійних робочих рук про які виробничі здобутки можна мріяти? Проте надійні робочі руки з року в рік все важче відшукати. Виробництво тримається здебільшого на 45-55-річних. Молодші покоління ми послідовно втрачаємо. Де сьогодні готують гарного тракториста чи бульдозериста? Практично ніде. На ЗАТ “ Виноградівська ПМК-87” залучають до роботи молодь бодай з тих профтехучилищ, які ще так чи сяк виживають, і якщо бачать в людині толк, вже не випускають її з поля зору, доводять до “потрібної кондиції”. Й позбутися спеціаліста, в якого ті чи інші проблеми зі здоров’ям – найпростіше. А от згадати і повернути колишню практику – вкладати в здоров’я людини, дбати про нього – це серйозний труд, чи не шапка Мономаха для сьогоднішнього керівника.
- Пригадуєте, як було? - запитує Йосип Адальбертович. – І профілактичні огляди, і процедури, що їх в разі потреби можна було прийняти в медчастині підприємства, і відновлення здоров’я в профілакторії чи санаторії... Куди це все поділося, адже ж ми мали такі надбання, і вони давали віддачу? Тут як ніде актуальна друга частина російської приказки: “ кто старое помянет, тому глаз вон, а кто забудет – тому два”. Мусимо відроджувати призабуте і занедбане, ламати практику, до якої за роки незалежності призвичаїлись: жити одним днем. Отримувати зарплату в конверті ( побільше б сьогодні, а завтра – хай і трава не росте), відмовлятись від путівки на лікування половина вартості якої 1000 гривень ( бо для родини з глибинки, в якій в ліпшому випадку один годувальник, ця сума вирішить проблему проплати енергоносіїв узимку ). Як би важко не було, ми повинні дивитися в завтра...
Тому й робить керівник ставку на реанімацію служби охорони праці на підприємстві. Запросив на роботу молодого, енергійного інженера Анатолія Романа. Обладнали й забезпечили сяким-таким унаочненням ( ось де клондайк для українських поліградістів!) кабінет для навчань з безпеки виробництва. Отримали дозвіл на роботи з підвищеною небезпекою, а це означає - виконали комплекс поставлених вимог для забезпечення безтравматичної роботи. Систематично навчають як керівний, так і підлеглий склад.
І завжди раді допомозі, підказці інспектора-наглядовця Зеновія Бопка. Нещодавно проведена комплексна перевірка ЗАТ “Виноградівська ПМК№78”показала набутки колективу у цій царині, визнавши роботу служби охорони праці з безпечного ведення робіт задовільною. А також вказала на “вузькі місця”, видавши в установленому порядку 12 обов’язкових для виконання приписів з усунення виявлених порушень нормативних актів про охорону праці, заборонивши експлуатацію 6 одиниць техніки підвищеної небезпеки, наклавши адміністративні стягнення на чотирьох посадових осіб та одного працівника.
- Немає межі для самовдосконалення, - коментує зауваження членів комісії Йосип Вайда, - Неодмінно усунемо прорахунки в електробезпеці, газовій службі, експлуатації технологічного обладнання. Бо щиро прагнемо, щоб трагедії обходили наш колектив стороною, і усвідомлюємо, що кожен нещасний випадок – це результат колись не помічених чи проігнорованих помилок...
Крига скресає повільно
Припис – не панацея. Висновок про саме такий підхід до вирішення проблем безпеки виробництва напрошується після ознайомлення зі станом справ у працеохоронній роботі на мукачівському ТОВ “Єврорембуд”.
Державний інспектор Володимир Смоленцев розкладає переді мною приписовий пасьянс. № 16, від 6 лютого 2007 року, місце складання - будмайданчик по вул. Духновича в Мукачеві. Немає проекту виконання робіт, відсутні захисні козирки, огородження, трапи з поручнями, зовнішнє електроживлення прокладено по землі, не як передбачено вимогами на висоті 2,5 метри. І як завершальний акорд – працівники виконують роботи без будь-яких засобів індивідуального захисту... №17, від 7 лютого, складений на будівництві їдальні в санаторії “Сонячне Закарпаття”. Те ж саме: проект виконання робіт, скоріше за все, лише в голові директора Івана Павлишинця, з будь-якого робочого місця, облаштованого на висоті, не може перешкодити впасти жодне огородження, працівники ж вже перекривають дах не тільки без касок, а й без запобіжних поясів. № 66, від 11 травня, складений на будівельному майданчику в м. Мукачеві. Не відповідає вимогам змонтоване риштування, немає заземлення на бетонозмішувачі, підприємство не отримало дозвіл на виконання робіт з підвищеною небезпекою...
Безперечно, на кожен з цих приписів, що підлягають обов’язковому виконанню, можна подивитися двояко: або як на набридливу перешкоду у просуванні підприємства до поставленої мети будь-якою ціною ( виставлену наглядовцями!), або як на пораду, що допоможе уникнути фатального розвитку подій в кожному окремо зауваженому випадку. Все залежить від підходу до дорученої справи. Безвідповідальний він – значить, не служба охорони праці підприємства недопрацьовує, а упереджений інспектор “капризує”. Коли ж безпекою виробництва на будмайданчику опікується людина кваліфікована і совісна, реакція буде абсолютно полярною: всі порушення, що можуть негативно позначитися на здоров’ї працівника чи загрожувати його життю, треба негайно усувати...
- Яка позиція ближча вашим підлеглим? – запитую в директора ТОВ “Єврорембуд” Івана Павлишинця.
- На даний момент, очевидно, перша, - змушений визнати керівник. – Або ще й гірше. Два роки, будуючи об’єкти в “Сонячній долині”, цехи на славнозвісному “Фішері”, підлоги на “Флетроніксі”, і ось зараз, розпочинаючи житловий масив для “Інтергалбуду” по вул. Мічуріна в Мукачеві, над нами – Дамокловим мечем травматизм, бо зі спеціалістом з охорони праці увесь цей час - проблеми...
- На жаль, саме так, - стає до розмови державний інспектор Володимир Смоленцев, - чи не півроку мої приписи – голос волаючого в пустелі: колишній спеціаліст служби охорони праці ”Єврорембуду” Василь Лучок до обов’язків ставився абияк, через що його нарешті звільнили. Зараз випробовують на цю посаду нову кандидатуру – Михайла Береша, і пов’язують з нею, перш за все, зміну підходів до організації працеохоронної роботи на підприємстві. Крига, здається, скресає: до кінця серпня ДП “Закарпатський експертно-технічний центр” видасть експертне заключення, і інцидент з дозволом на виконання робіт підвищеної небезпеки буде вичерпано...
Віра Туряниця, керівник прес-служби ТУ Держгірпромнагляду по Закарпатській області
05 серпня 2007р.
Теги: