Старшокласниця однієї з ужгородських шкіл Христина ходить до церкви на кожну недільну службу разом з мамою або сама. Каже, що робить це з дитинства: «Тому що вірю в Бога. Тому що традиція вже склалася: батьки ходять до церкви, бабусі й дідусі ходили. Можливо, через це і я ходжу».
Двадцятитрирічна Ніна Клюса розповідає, що почала ходити до церкви у студентські роки, тому що відчула у цьому внутрішню потребу. Сильно набожною себе, однак, не вважає, і відвідує храм раз або двічі на місяць, а також на свята. Зауважує, що для неї поняття віри і церкви не є тотожними: віра – це віра, а церква – тільки соціальний інститут.
«Багато таких норм церковних, те, що вони проповідують, я не розділяю і не підтримую, – говорить дівчина. – Ходити до церкви почала у свідомому віці, коли зрозуміла, що це мені приносить задоволення».
Ведучий на радіо «Тиса-FM» Олександр Кіпа розповів Радіо Свобода, що раніше він ходив до церкви на свята, а тепер не ходить взагалі – принципово. Хлопець переконаний: для того, щоб вірити в Бога, священик не потрібен, а те, що сьогодні можна знайти у стінах храмів, із вірою пов’язано мало.
«Я церкви дуже не люблю, – зізнається він. – У мене була історія одного разу, коли я сказав, що категорично відмовляюся заходити коли-небудь у церкву. Це було кілька років тому на Великдень, ми з батьками чекали, поки освятять паску. Йшов священик, а за ним ішли такі дідусі, що збирають пожертви для церкви. І коли вони підійшли, один із цих дідусів гукнув: хто ще не заплатив за освячення паски, давайте гроші. І все, я сказав, що більше не прийду в церкву, бо не можу давати гроші за те, щоб вірити в Бога».
Молоді священики краще розуміють молодь – отець Владислав
Останнім часом кількість молодих людей, що ходять до церкви, зростає, вважає отець Владислав (Ігнатишин), священик греко-католицького Хресто-Воздвиженського собору в Ужгороді. За його спостереженнями, якщо раніше середній вік прихожан у його парафії становив 40–45 років, то тепер це – 32–36 років. І ця тенденція стосується не тільки вірян, зауважує отець Владислав.
«Навіть якщо взяти загальний вік служителів нашої помісної церкви, то він складає трохи більше тридцяти років, тобто у нас більше молодих священиків. А раз так, то зростає імовірність залучати і розуміти молодь», – зазначає священик.
За його словами, відродження церкви добре впливає на молодь. Він розповів про нещодавній футбольний матч між семінаристами з Ужгорода і Львова. Сміється: «Підходить потім до мене суддя і вражено каже: вперше бачу футболістів, що не матюкаються».
Анастасія Москвичова, Радіо Свобода
Слов’янин 2013-05-12 / 03:15:18
Можна по-різному ставитись до християнства. Але переважна частина українців є християнами. Якщо у людей відняти будь-яку віру - почнеться хаос. Гаркавуваті хазяї гаркавуватого Радіо Свобода - саме це мають на меті. Їм не потрібна стабільна Україна, як і не потрібні інші стабільні європейські народи.
SpaceMan 2013-05-08 / 13:24:50
І ще. Якщо є віра, то людина розуміє що Церква Христова, а не просто соціальна організація. Якщо не розуміє, то складно сказати чи є віра... Чи зможе людина пояснити свою віру і ін...
Хоча молодь можна ще зрозуміти: десь не довчились, десь негативний приклад погано вплинув на молоді ідеалістичні уми...
Важко коли багато дорослих ніби ходять в Церкву а пояснити віру не можуть, живуть так би просто по традиції... як по інерції...
SpaceMan 2013-05-08 / 13:20:41
Щось не до кінця розумію, що "хоче повідомити" нам стаття.
Якось все сумбурно.... Два свідчення молодих людей. Одне негативне, одне якось наполовину лише позитивне, а в кінці статті ствердження що кількість молоді зростає...
Причому порівнюються динамічна статистика (зі слів священика із Закарпаття (де може бути одна статистика) з офіційною всеукраїнською статистикою... (нединамічною, а загальною)...
До речі серед церковної молоді можна було знайти море позитивних свідчень про те, що їх віра формується в Церкві.
Може якесь більш детальне і обгрунтованіше дослідження на майбутнє запланувати? Мені і справді цікаво було б дізнатись порівняльну статистику динаміки молоді в Церквах Закарпаття з такою динамікою в Україні. Таклж свідчення молоді, яка справді активна ав Церкві (наприклад під час однієї з прощ дитячих та молодіжних взяти інтерв’ю хоча б десятка дітей і десятка підлітків та юнаків).