Вишкіл проходив в одному з ужгородських лісів. Почалось все з пробіжки на зазначене місце. Далі була проведена коротка історична лекція, після якої учасники вишколу хвилиною мовчання вшанували пам'ять Героїв Крут.
Поділившись порівну на дві команди, почали грати Теренову гру. Суть теренової гри полягає в тому, що учасники діляться на дві команди, які змагаються між собою за прапори одна одної та за кількість «вбитих» гравців суперника (знімають з гравця стрічку певного кольору). При цьому кожна з команд суворо дотримується правил чесної гри, прояви негідної поведінки та порушення правил під час її проведення можуть каратися дискваліфікацією гравця. За дотриманням правил слідкують спостерігачі. Перемогу отримує той, хто захоплює прапор противника і при цьому відстоює свій.
Далі пройшли спаринги по змішаних боях, де вже змагалися не командами, а кожен учасник міг обрати собі суперника, чим перевірялась бойова підготовка.
Після спарингів та короткого відпочинку знов продовжились командні змагання, такі як «лава на лаву» (повалити та зняти стрічку з суперника), перетягування за лінію (перетягнути суперників за умовну лінію на свою територію, при цьому не втративши своїх гравців).
Усі командні змагання вимагали тактичних підходів, адже, обравши правильну тактику, команда отримує додаткову можливість швидко і без втрат обіграти суперника.
«В здоровому тілі – здоровий дух, – кажуть організатори вишколу з організації «Карпатська Січ» – Ми повинні гартувати своє тіло й свій дух. Пам'ятати героїв України, їх героїчні вчинки для здобуття незалежності, боротьбі з окупаційними режимами. Вони почали! Ми завершимо! Ваш Подвиг - нам приклад! Герої не вмирають! Вмирають вороги!»
Довідка
Бій під Крутами — це бій, що відбувся 29 (16) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені.