Натомість, на 2013 рік з держбюджету передбачено тільки 230 тисяч гривень – виключно для сплати за спожиту електроенергію та оплату комунальних послуг.
"Основна «складова» діяльності центру, який нині має обласну мережу з 65 підрозділів – це приймання та передача інформації щодо стану погодних умов в області. Тільки на зв'язок нам необхідно приблизно 45 тисяч гривень на рік. Натомість, на 2013 рік з держбюджету замість необхідних для нормальної роботи 600 тисяч гривень на забезпечення всієї господарської діяльності центру виділено лише близько 5% від потреби – 29 тисяч гривень", – розповіла заступник начальника обласного центру з гідрометеорології.
Це змушує закарпатських синоптиків забезпечувати фінансування установи власними силами – шляхом надання платних послуг з підготовки спеціалізованої гідрометеорологічної інформації. Однак, за словами Василини Блох: «в області немає достатньої кількості потужних підприємств та організацій, якими така інформація була б затребувана. В основному замовляють гідрологічні та кліматичні характеристики й одноразові довідки про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища на території області. Минулого року таким чином Закарпатський центр з гідрометеорології заробив 130 тисяч гривень, але це дуже мало, фактично п’ята частина від фінансової потреби установи».
Про те, як працюється закарпатським синоптикам, про особливості роботи гідрометеорологів, про «пірнаючий циклон» і те, чим зумовлені нинішні погодні примхи, читайте незабаром у тематичній публікації «Закарпаття онлайн».
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн