Реклама B3

Закарпатське КРУ поцікавилося, хто і як заробляє на довкіллі

Працівники контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області провели аудит на
тему: «Ефективність використання коштів фондів охорони навколишнього природного
середовища Закарпатської області за період 2004-2006роки».

Закарпаття вважається регіоном з найбільш благополучною екологічною ситуацією. Особливо порівняно з іншими областями України. На Закарпатті, за рахунок поєднання вдалого географічного положення, особливих кліматичних факторів та топографічних умов, сформувалися унікальні природні умови не тільки для України але й для Європи в цілому. Висока лісистість території, наявність унікальних джерел мінеральних та термальних вод, значне біорізноманіття, відсутність екологічно небезпечних виробництв, а відтак, і умовно сприятливий екологічний стан території, є вигідними стартовими умовами для розвитку нашого краю. З огляду на це, саме туристично-рекреаційне майбутнє пророкують нашому краю. Біологічне розмаїття Закарпаття складають унікальні представники флори і фауни, низку яких занесено до Червоної книги України та до Європейської Червоної книги.

Та поряд з усім цим окремі проблеми екологічного характеру регіон не оминули. У першу чергу мова про такі небезпечні геологічні процеси, як зсуви, селі, бічна річкова і площинна ерозія, підвищена сейсмічність. Територія Закарпаття належить до найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Існує ряд об'єктів підвищеного екологічного ризику: магістральні нафто-, газо та продуктопроводи. До того ж, в малоземельному та гірському Закарпатті чимало питань з розміщенням та утилізацією відходів: є проблеми з виділенням ділянок під сміттєзвалища, бо існуючі полігони твердих побутових відходів у переважній більшості відпрацювали свої ресурси.
Ще одна унікальність Закарпаття - це те, що область найбільш зволожена в Україні. За умовами захисту від забруднення, водоносні горизонти підземних вод, що експлуатуються, переважно не захищені. При цьому рівень забезпеченості населення централізованим питним водопостачанням та каналізацією є низьким, ними забезпечені лише міста та окремі селища міського типу. Майже половина існуючих очисних споруд потребує реконструкції, збільшення пропускної спроможності й запровадження новітніх технологій очищення стічних вод. Обмежені технічні можливості очищення питної води і забезпечення нею в достатній кількості населення призводить до небезпеки виникнення та поширення інфекційних захворювань, особливо в районах, які потрапляють у зону затоплення під час паводків. Проблемою залишається й екологічний стан у водоохоронних зонах і прибережних смугах на потоках і річках області, що є наслідком відсутності в більшості сіл області комунальних служб та недостатньої участі населення у підтримці належного санітарного стану.

Вирішувати всі вищеназвані екологічні проблеми, забезпечувати збалансований економічний і соціальний розвиток території області, ефективно використовувати природні, трудові й фінансові ресурси області - доволі складно. Для повнішого охоплення проблем, їхнього комплексно вирішення та організації повноцінної роботи щодо охорони навколишнього природного середовища, в Закарпатті майже щорічно приймаються Програми реалізації природоохоронних заходів, розроблена й прийнята обласна «Програма перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки» та «Програма запобігання забрудненню НПС стічними водами і обмеження їх негативного впливу на довкілля на 2006-2009 роки». Але, як виявляється, чомусь вони не дуже ефективно працюють, та й загалом виявилося, що незважаючи на збільшення обсягів фінансування природоохоронних заходів кошти фондів охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області (надалі ФОНПС, або Фондів) використовуються недостатньо ефективно. Для з'ясовування, чому так сталося, працівники контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, провели державний фінансовий аудит ефективності використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області за період 2004-2006 роки.


Кошти є — результатів немає...

Як з'ясували працівники КРУ, протягом 2004-2006 років на виконання природоохоронних заходів за рахунок обласного ФОНПС затверджено 3,9 млн. грн., з яких профінансовані 3,1 млн. грн., або 79,6 % від затверджених. У 2006 році порівняно з 2005 роком обсяги фінансування природоохоронних заходів збільшилися в 2,5 рази. При цьому використання коштів Фондів не сприяло поліпшенню екологічної ситуації в області. Зокрема, загальний об'єм стічних вод, скину тих у поверхневі водні об'єкти без очистки в 2006 році зріс на 0,257 млн. м. куб. порівняно з 2005 роком, а обсяг нормативно очищених на очисних спорудах стічних вод зменшився на 1,28 мільйона кубометрів. То чому ж поряд зі збільшенням фінансування екологія Закарпаття дедалі більше страждає?


Проблема — недосконалість законодавства

Дослідженням виявлено ряд проблем, що перешкоджають зміцненню дохідної бази Фондів усіх рівнів та не сприяють ефективному використанню їхніх коштів. В першу чергу це недосконалість чинного законодавства, в частині формування Фондів не сприяє збільшенню надходжень до них. Відмінені вимоги щодо погодження річного розрахунку збору за забруднення НПС, який подається до органів ДПА, з територіальними органами Мінприроди, створили умови для ухилення від сплати збору за забруднення довкілля. Так, протягом попередніх двох років були виявлені об'єкти, які зобов'язані сплачувати збір, але не подавали до податкових органів відповідні розрахунки і не сплачували його. Внаслідок цього Фонди різних рівнів недоотримали 190 тис. гривень.
Ще один парадокс недосконалості законодавства в діючій Методиці розрахунку збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону водних ресурсів. Річ у тім, що в основу розрахунку покладено неоподаткований мінімум доходів громадян, а не витрати на відновлення стану довкілля. Така ситуація не дозволяє повною мірою відшкодувати збитки, спричинені забрудненням навколишнього природного середовища. Так, якщо за період 2005-2006 років розраховані згідно Методики збитки від забруднення 428 тис. м. куб. води склали 33,6 тис. грн., то на її очистку фактично необхідно затратити майже в 10 разів більше, або 412 тис. грн.


Робота органів місцевого самоврядування бажає бути кращою

На думку аудиторів КРУ, недостатньою є робота органів місцевого самоврядування щодо пошуку додаткових джерел надходжень коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища. Так, у процесі аудиту з'ясувалося, що тільки в зв'язку з не обрахуванням збитків за шкоду, завдану земельним ресурсам внаслідок утворення несанкціонованих сміттєзвалищ, за попередні два роки втрачено можливість залучити до фондів близько 506 тис. грн.


Декларації на папері

Ще однією проблемою в збереженні навколишнього природного середовища є нечітке планування, видатків місцевих Фондів. У першу чергу проблема в тім, що чітко не визначені кількісні та якісні характеристики програм та заходів. На думку аудиторів КРУ, формальний підхід до розробки таких програм не сприяє досягненню очікуваних результатів. Так, розроблені та затверджені в 2006 році Програми носять суто декларативний характер.

Паралельно з цим аудитори встановили, що протягом 2004-2006 років 136 тис. грн. з обласного Фонду використані на потреби дуржуправління охорони навколишнього природного середовища, а не на зменшення та усунення забруднення. Отже, згадані кошти використані неефективно. Наприклад, 95,3 тис. грн. вкладені в наукові дослідження, результати яких не використані на практиці й не принесли очікуваного ефекту, а отже і не вплинули на покращення екологічної ситуації.


Як можна виправити ситуацію

З метою усунення наведених проблемних питань аудитори розробили низку пропозицій, які могли б збільшити надходження до природоохоронних фондів та підвищити ефективність їхнього використання. На думку аудиторів КРУ, Держуправлінню охорони навколишнього природного середовища у Закарпатті слід вийти з пропозицією та ініціювати перед Мінприроди України внесення змін до низки нормативно-правових актів, які регламентують порядок обчислення та сплати збору за забруднення НПС, розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів тощо. Також варто подати на розгляд сесії Закарпатської облради зміни до Програм, які б передбачали конкретні результативні показники, визначали відповідальних виконавців, систему звітування та контроль. Паралельно з цією роботою потрібно широко впроваджувати в практичну діяльність результати наукових досліджень, які нині недостатньо використовуються. На рівні обласних, районних, міських, селищних та сільських рад, на думку аудиторів КРУ, слід розглянути можливість створення координуючих центрів діяльності місцевих Фондів з метою вирішення питань щодо проведення спільних з Державним та обласними фондами природоохоронних заходів.
Прес-служба КРУ в Закарпатській області
18 червня 2007р.

Теги:

FacebookTwitterdel.icio.us
Реклама B4

Коментарі

Реклама B12

НОВИНИ: Соціо

21:23
Внаслідок важких поранень у лікарні помер захисник Андрій Раняк з Хуста Фото новина
21:10
Берегівська міськрада повідомила про смерть захисника Йожефа Паски Фото новина
16:23
19-25 червня на словацько-українському автомобільному прикордонному переході "Убля – Малий Березний" буде тимчасово обмежено рух
13:55
"Зелені скарби Карпат": третій день екотабору — пригоди, знання і натхнення
13:55
/ 1
У Іршаві попрощаються з Сергієм Копинцем, що рік вважався зниклим безвісти
21:29
На Закарпатті запрацює програма стентування для пільгових категорій з хронічними ураженнями серця Фото новина
21:11
Другий день екотабору "Зелені скарби Карпат: поїздка на озеро Синевир і до бурих ведмедів Фото новина
11:33
/ 2
Підтверджено загибель у серпні 2024-го Василя Тарканія з Мукачева Фото новина
23:16
На Закарпатті стартував дитячий екотабір у межах проєкту "Зелені скарби Карпат" Фото новина
19:30
/ 2
Зелений водень для Європи ціною унікального високогір’я Українських Карпат?
17:41
В Ужгороді з'явилася можливість безконтактної оплати на усіх міських автобусах Відео новина
03:15
/ 4
На унікальному Свидовецькому хребті без дозволів розпочали попередні роботи для будівництва ВЕС – ЗМІ Фото новинаВідео новина
20:58
/ 6
ВІДЕОФАКТ. Держекоінспекція Закарпаття мовчки спостерігає, допоки полонину Руну нищать?
16:32
/ 2
На Закарпатті функціонують 585 закладів дошкільної освіти на 32,5 тис. місць
02:05
/ 2
Скаргу ЕПЛ щодо скандального будівництва ВЕС на полонині Руна розгляне комісія з розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності ДІАМ
16:03
/ 2
У Мукачеві в понеділок попрощаються з полеглим Героєм Денисом Білим Фото новина
14:12
/ 8
Депутати Ужгорода проголосували за створення парку "Чорні озера" (ДОКУМЕНТ)
02:24
/ 2
На війні з росією поліг Василь Плиска з Черної на Берегівщині Фото новина
15:49
/ 7
Забудовник ГЕСів на Тересві в Калинах провалив спробу "таємно" скасувати арешт в апеляційному суді Фото новина
14:32
У четвер-суботу в Ужгороді проводитимуть дератизацію
14:08
/ 1
На Запоріжжі помер 45-річний військовослужбовець Петро Токарчик із Родникової Гути на Мукачівщині Фото новина
05:18
/ 2
Грінпіс в Україні підтримав екологічний рух по захисту Руни та право громадян захищати її без "пресингу"
04:37
Роберт "Мадяр" Бровді розпочав виконання обов'язків командувача Сил безпілотних систем
02:44
Інформацію про те, що угорська армія йшла маршем у бік Закарпаття в лютому 2022 року, оприлюднив я, – генерал-майор запасу СБУ Ягун
02:11
На ремонт вокзалу у Чопі витратять, як на армію FPV-дронів
» Всі новини