Маршрут став не лише мальовничою прогулянкою, а й справжнім екологічним зануренням.
Учасники побачили, як вода пробивається з-під каміння, утворюючи невеликий потічок, що з часом перетворюється на повноводну гірську ріку. Похід тривав близько восьми годин і поєднав у собі як знайомство з красою Карпат, так і пізнавальну складову.
На зупинках мандрівники дізнавалися більше про життя лісу: роль мертвої деревини, значення короїдів та інші природні процеси. Біля річки спостерігали за тим, як вода змінює каміння, слухали її шум і розмірковували про взаємозв’язки у природі.
Не обійшлося й без інтерактивної частини – учасники брали участь в іграх, які допомогли краще відчути навколишній світ, навчитися довіряти один одному та бути уважними до довкілля. Кожен мав змогу створити власні сувеніри з природних матеріалів, які залишаться нагадуванням про подорож.
Повернулися учасники з походу щасливими та натхненними – з новими знаннями, яскравими враженнями і відчуттям гармонії, яку щедро подарували Карпати.
Проєкт «Зелені скарби Карпат» реалізується ГО «Щасливі діти» за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах програми Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна (2021–2027 рр.) та за сприяння BlueCheck Ukraine.
Програма Interreg VI-A NEXT Угорщина-СловаччинаРумунія-Україна реалізується в рамках фінансової програми Європейського Союзу на 2021-2027 роки, що регулюється політикою Європейського Союзу у сфері згуртування. Програма спрямована на розвиток угорсько-словацько-румунсько-українського прикордонного регіону та має особливе зобов’язання щодо наздоганяння програми в Україні. Програма охоплює такі територіальні одиниці: округи СабочСатмар-Берег та Боршод-Абауй-Земплен в Угорщині, Кошицький край та Прешовський край у Словаччині, округи Марамуреш, Сату-Маре та Сучава в Румунії, Закарпатська, Івано-Франківська та Чернівецька області в Україні. Програма забезпечує фінансування ЄС для реалізації спільних рішень транскордонних проблем з метою забезпечення стійкого, екологічного, здорового, привабливого та співпрацюючого прикордонного регіону. Вона сприяє адаптації до зміни клімату, забезпечує рівний доступ до охорони здоров'я, сприяє біорізноманіттю, культурі та сталому туризму, а також співпраці між громадянами, суб'єктами громадянського суспільства та інституціями.