Чайна плантація (ФОТО)

В останні 10 років її відновленням займається хімік-аналітик за освітою, поціновувач чаю і координатор проєкту “Чай зростає в Україні” Максим Малигін. Разом з дружиною і сином він приїжджає з Київщини, щоб вивчати плантацію, береже рослини від зимових морозів та загалом відновлює експеримент грузинських вчених, котрі й почали вирощувати чай поблизу Мукачева ще у середині минулого століття. 

Примітно, що рекультивацію ділянки розпочали силами учасників проєкту з адаптації ветеранів та їхніх сімей «Україна-Норвегія». З 18 експериментальних ділянок минулого століття збереглася лише одна. За нею впродовж багатьох років доглядав відомий на Закарпатті доктор біологічних наук, професор УжНУ Василь Комендар.

Кущі на Жорнині – це українська субпопуляція грузинської популяції камелії Camellia sinensis L. Це вид, який формувався з ХІХ століття, звідти й взяли насіння для закарпатського чаю. На плантації загалом є близько трьох сотень кущів. З них у кращому випадку вийде 3 кг готового чаю. Якщо ж говорити про потенціал всього об’єкта, то, наприклад, станом на 1953 рік тут було зібрано 1300 кг сирого листа, це мінімум 200 кг готового чаю. Але йдеться про тривалі інвестиції коштів та зусиль, а також ретельний і фаховий догляд за рослинами.

Максим Малигін підійшов до питання цілком науково та навіть нещодавно захистив магістерську роботу за результатами роботи на мукачівській плантації “Досвід вирощування чаю в умовах України: екологічний аспект”. Сьогодні Максим Малигін також є членом Асоціації європейських чайних фермерів.

Загалом ці рослини дуже вибагливі і щоб виростити чай потрібні зусилля окремого університетмького проєкту, який виростив би чай у себе на ділянці, описав як сорт, подав документи у відповідні інституції. Чай із мукачівської плантації має вирости і дати урожай в контрольованих умовах під наглядом фахівців, пояснює ентузіаст відновлення плантації. 

Уперше улун – традиційний китайський чай, який займає проміжне місце між зеленим і чорним чаєм за ступенем ферментації – вдалося приготувати з мукачівської плантації у 2020 році. Сорт назвали “Червений Шаркань”, цю назву запропонував Юрій Клованич, який разом із дружиною Галиною є засновником агроетносаду “Кельтський двір під Ловачкою”. Назва відображає дух карпатського “чайного регіону” Карпат. Адже «шаркань» – це карпатський дракон, який часто фігурує в народних переказах. 

Чайні листки збирають двічі у році – на початку травня та у другій половині червня. Щороку є можливість потрапити на дегустацію закарпатського чаю, про що організатори повідомляють на своїх сторінках у соцмережах. У продаж він наразі не надходить, бо не комерційна вигода є метою проєкту. На меті – започаткувати традицію вирощування українського чаю. А основне завдання наразі – формування куща, а не збір листа.

Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Щасливі діти» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Проєкт «Зелені скарби Карпат» впроваджується за програмою Interreg VI A NEXT Hungary Slovakia Romania Ukraine, що реалізується в рамках фінансової програми Європейського Союзу на 2021-2027 роки.

Теги: чайна плантація, Зелені скарби Карпат, Людмила Сорока

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати