
До нього належить відповідно й гора Говерла, найвища в Україні (заввишки 2061 м), вершина якої часто буває вкрита снігом навіть наприкінці весни.
Територія масиву входить до складу Карпатського біосферного заповідника, природа тут збереглася майже в первозданному вигляді.

Масив розташований на схід від Полонинського Бескиду. Головний хребет простягається уздовж приблизно на 40 км між долинами річок Чорної Тиси на заході і Чорного Черемоша на сході.
Чорногора вражає контрастами: смерекові ліси змінюються субальпійськими луками — полонинами, а вище простягаються кам’янисті хребти.

Загалом у Чорногірському масиві можна виділити три рослинні висотні пояси: гірськолісовий, субальпійський та альпійський.
Саме на Чорногорі є сліди колишнього зледеніння, зокрема озера Бребенескул і Негрове.
На висоті до 1800 м тут простягається субальпійська смуга, зокрема зарості сосни гірської (жерепу), ялівцю і вільхи зеленої (леличу), вище 1800 м — трав'янисто-чагарничкові полонини, які сягають найвищих висот, інколи з полями каміння.

Саме тут збереглася європейська норка, яка практично зникла в інших місцях. Величезна кількість старих дуплистих дерев слугує домівками для кажанів-дендрофілів і птахів-дуплогніздників. Серед останніх – 8 видів дятлів, а також низка видів сов, три з яких занесені до Червоної книги України. Існує рід карпатських і східнокарпатських ендеміків, які в Українських Карпатах зустрічаються лише в Чорногорі – жуки-туруни, красотіл бронзовий, турун трансільванський, трехус складчастий і дюваліус руський. Також на цій території помічено полівку татранську, ареал якої, як донедавна вважалося, не виходив за межi Високих Татр у Західних Карпатах.

На Чорногорі чи не найбільше в Українських Карпатах поширений туризм (відомими є бази у містах і містечках Рахів, Ясіня, Ворохта, Бистрець, Верховина тощо).
Щодо хребта Чорногора, то його протяжність складає близько 40 км. Він йде територією Закарпатської та Івано-Франківської областей. За рельєфом це альпійські високогір’я. Перепади висоти між вершинами доволі незначні, за вийнятком крайніх вершин – гір Говерла та Піп Іван. На полонинах зустрічаються кам’яні скупчення, але в значно менших масштабах ніж, до прикладу, в Ґорґанах.
Назва “Чорногора” має кілька пояснень. Найпоширеніше пов’язує її з темним кольором смерекових лісів і скель, які здалеку виглядають майже чорними. Взимку ж масив різко контрастує з білими снігами.

Цю публікацію створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Щасливі діти» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
Проєкт «Зелені скарби Карпат» впроваджується за програмою Interreg VI A NEXT Hungary Slovakia Romania Ukraine, що реалізується в рамках фінансової програми Європейського Союзу на 2021-2027 роки.