Я на вістрі розлому і зламу...

 *         *        *

Поза димами анаші та дроґ,

Які летять з  підвалів од Подолу.

З усіх аптек не треба трамадолу –

На Європейську площу суне смог.

В Дворянськім Зібранні не жлоб, не рог,

А шубок, шаликів пороша та завія.

Відкрито веб-сторінку й чинний блог:

Там Лотман, Дерпт, іще якась подія…

Коли  збере часопис «Новый круг»

Єрусалим, Чикаго, навіть Луг

Під паперові янголині крила?

Ніколи, певно, інші вже часи,

Не ті в «імперії» підзони й пояси,

Але жива ще пані Інна мила…

ТЕКЛЯ БУРАЧИНСЬКА

                Оксані Зеленчук-Рибарук

Тепер вона уздрить по через Стікс

Крізь тілеса у кептарях і гачах

Плебанію, де кропива собача

Заплуталась в пухкий лисичий хвіст.

Бувало, подавала в кришталі

Напій із афини гостям, горня розводу.

В сукенці чорній посеред народу,

Поміж кошуль, де срібні мотилі.

Гора Ігрець: там арідник, мольфар.

А на дорозі – жовте світло з фар,

При скруті ще смеречина похила.

Говірка криворівська і дзвінок,

Як запахи з травневих яблінок.

Це пані Текля зроду ще любила.

МАРІЯ ВОЛЯНСЬКА

А на пательні корчаться струги

І закипає в кітлику сметана.

І втішена сама  Обрадованна,

І в зелені Грушевського морги.

Від Мітчука, від ґражди біла бер,

По ній Франко іде в  «одежі слова».

Сова на Добошанці безголова

Пугукає. Старий гуцул помер.

Марія вміло додає крохмаль:

І комірець аж світиться. Емаль

В кухоннім креденсі на сонці половіє

А бричка війтова звертає вже за ріг,

Де традиційно: яблучний пиріг

З переписів Волянської Марії.

*          *             *

                                 Юрієві Баюраку

На Буковель прийдуть лещетарі,

Затребувавши самогону й м’яса.

Асекурація безпечна волопаса,

Ще й він по Добошанці йде горі.

Яремче й Черче геть у далині…

Багаті ризниця й ікони в Криворівні.

Бабки з гуцульських сіл багатослівні,

З орлиними носами леґіні…

Геть начисто аплікаційний сюр:

Анімаційні блискавки й удари

В тунель австрійський та угорський мур.

Від перевалу йдуть перісті хмари,

Як розкуйовджені притисенські бет яри,

Що тютюну взяли на перекур.

*         *           *

Давно розпух патріотичний бант,

Мироточива критика й плаксива.

Дарма підлещують на дармоїдний ґрант

І чечекоче в гіллі сойка сива…

Зненацька залетіла в строгий щовб.

При ділі пані, всім єством в процесі.

Всю плутанину київських трущоб:

Бублейниці й тітки довготелесі

Порозмотала, як тугий клубок.

Там андеґраунд, а ген там лубок,

А ось достойна ще шпалера хінська.

Там куртуазно й нагло валить вал,

За шкаликом поету синій шал

Отак граційно складує Славінська.

*         *           *

Знов  відпар із зеленої хащі,

Замість шпалер виноградних – тички.

Знов по луйтрі тіла восходящі

І по межах снують їжачки.

Я на вістрі розлому і зламу,

Я по горах ще йду уночі.

І не часто пригадую маму

При товстій палестинській свічі.

Читав би я збірку тоненьку

І пив би поволі крюшон.

Коли б не той дзвоник теленькав,

А краще триндів диктофон.

І так забагато триндіння,

І так запусті словеса…

Розпочалось Петрове говіння

І тече йвандельова роса.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати