Преосвященний владико, схаменіться!

Мигаль 2018-03-13 / 15:11:09
Паночку Прихожанине! Хочу доповнити ваш список благочистивых дийаній Мілана Шашіка. Пункт 5. "За сприяння Мукачівської Греко-Католицької єпархії та фінансової підтримки Ужгородської Греко-Католицької богословської академії ім.Блаженного Теодора Ромжі-стор.4" (ци кось другый корманйуйе сими организацийами) выдана, оформлена за вшыткыма канонами фашистськойи ідеологійі книга о. Стефана Бендаса "П"ять років за колючим дротом". Пункт 6. За такі титаничиські труды по возвиличиннйу мадярув и принижиннйу украйинцйув сись автор рекомендовавсйа йепархійов для беатифікаційі.

Мигаль 2018-03-13 / 14:54:45
Товаріщ православный! Кить "радіоактивні будівлі в центрі міста - це злочин проти ужгородців", то чим вы щитайете освйачиннйа ФСБ-шныма йепископама генерала Гундйайева ракет и самольотув, котры литйать бомбити "исконно православныйе города Сирии"?

Сякоє 2018-03-09 / 09:36:07
ІСТОРИКО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧА ДОВІДКА

ГОРЯНСЬКА РОТОНДА,

ЦЕРКВА ПОКРОВУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ



Сучасна церква Покрови Пресвятої Богородиці, відома як Горянська ротонда[1], в інших джерелах згадується як костел св. Анни[2] та церква св. Миколая,[3] хоча виглядає так, що найдавніша присвята храму була св. Івану, та яка згадується у 1409 р.[4] Сучасна споруда складається з двох різних за часом частин: власне ротонда, яка у літературі переважно датується ХІІ–ХІІІ ст.,[5] та добудованої витягнутої нави, датованої добою готики – XІV-XV ст. Ротонда (сучасне святилище) – кругла у плані будова, в товщину стін якої (2–2,5 м) врізано шість апсид, перекрита куполом, що спирається на шестикутний барабан. Зовні барабан прикрашено цегляним орнаментом у вигляді поребрика.[6] Зазначений пояс є реконструкцією архітектора Отто Стегло, яку він, вірогідно, здійснив на підставі збережених фрагментів.[7] На шестикутному барабані збереглося шість віконець, одне з яких виходить на горище нави. Товща стіни споруди також прорізана двома вікнами, з яких автентичним є тільки східне, а південне – пізнішого походження. У 1921 р. на південному боці ротонди біля замурованого порталу існувало ще одне вікно, форма завершення якого стрілчата (на сьогодні замуровано).[8] Беручи до уваги сучасний стан споруди, складається враження, що основним джерелом світла у храмі були саме вікна барабану, що вказує на інші конструктивні вирішення, аніж спостерігаємо у ротондах Кішзомбору та Корчі (Угорщина). Тому, незважаючи на схожість планів цих будов,[9] відносити споруди до одного типу не зовсім коректно.

Сьогодні існують різні версії щодо часу будівництва споруди, зокрема, є припущення, що будова належить до Х-ХІ ст., [10] проте використання цегли розміром 30х30х4,5[11] вказує на те, що вона товща за плімфу (27х31х3,5 см, наприклад, у Софії Київській). З цієї причини можна б датувати будову пізнішим часом, наприклад, ХІІІ ст.,[12] хоча, як твердять словацькі дослідники, форма цегли, чи навіть матеріал не дає належних підстав для датування споруди.[13]

На давніше датування могло б вказувати також цікаве зображення св. Юрія Змієборця у північно-західній консі ротонди, яке своїми формами скоріше відповідає стилістиці романського мистецтва. Романська вуглуватість форм зображення коня та вершника могла б вказувати на ХІІ ст., коли у Європі ще існують ознаки цього стилю. І це не суперечило б історичному тлу, бо романський стиль в Угорському королівстві залишався актуальним майже до кінця ХІІІ ст. Тому, виходячи з історичного контексту та опираючись на порівняльний аналіз, найчастіше сьогодні дослідники сходяться на датуванні цього об’єкта ХІІІ ст.[14] Певні застереження щодо систематизації та датування будови висувають дослідники, які окрім західних художніх впливів прагнули розгледіти і східні, візантійські впливи, опираючись, наприклад, на будови Вірменії та Сирії.[15] Зокрема представлена будова Х-ХІ ст. з м. Ані[16] у Вірменії за своїми конструктивно-просторовими особливостями близька до Горянської ротонди, проте матеріал та розміри храму помітно різняться.

Нава, споруджена у XV ст.,[17] хоча останні дослідження дозволяють датувати цю частину храму XІV ст. Нава проста, перекрита дощатою стелею, ознаки готики проявилися тільки у головному порталі (стрілчата арка) і в оздобленні лиштв порталу та трьох вікон південної стіни храму. Особливий інтерес викликає північний готичний портал, який на сьогодні замуровано. Ця частина споруди належить до типу однонавних храмів, характерних для верхнього Потисся. У XVІІІ ст. на західному фасаді було поставлено невелику барокову вежу.

Перші згадки про виявлення живопису у ротонді було опубліковано 1879 р. Велика увага до храму Національного комітету архітектурних пам’яток (Австро-Угорщина) з 1894 р. зумовила ретельне дослідження споруди, зокрема перші розчистки та замальовки тут зробив Отто Стегло. Це дало можливість у 1911–1912 рр. провести перші роботи з реставрації церкви та фресок. Тоді укріпили фундамент ротонди, зашили тріщини, почистили фрески, спорудили нову шоломоподібну покрівлю. У 1926 р., було проведено розкопки (на жаль, без жодних опублікованих висновків),[18] а в 1932 році здійснили ще одну реставрацію фресок; остання реставрація живопису у ротонді відбулась в 1960-1962 рр., коли було повністю розчищено забіли. Останні реставраційні роботи зі значними тонуваннями живопису у наві відбулися в 1992-1994 рр.[19] Сьогодні на різні етапи роботи реставраторів є неоднозначні погляди, однак завдяки останнім і маємо сучасну картину розвитку живопису у храмі.

Перше документальне свідчення про храм маємо з грамоти Амадея Або, який у 1280-х рр. із земель, що належали Ужгородському замку, виділив Невицьку садибу, до якої належали і Горяни. У 1334 та 1335 рр. Горяни згадані як парохія, що сплачувала 2 гроша папської десятини.[20] А це, у свою чергу, дає підстави говорити про ротонду уже у XІV ст. не тільки як про замкову каплицю.[21] Події, пов’язані з протестантськими рухами, також мали стосунок до церкви, вірогідно, що у тому часі вона буда забілена. Проте у 1644 р. храм згадується як католицький. Діючою церквою ротонда була до 1959 р., після чого була закрита. Після розчищення і реставрації фресок у 1966 році тут було відкрито філію Закарпатського обласного краєзнавчого музею.

З 1991 р. – це знову діюча греко-католицька церква Покрови Пр. Богородиці. Після 1991 р. церкву було оштукатурено новим тиньком на основі цементу, що призвело до затримки вологи у стінах. Це, у свою чергу, зумовило руйнування в’яжучого клею у фарбовому шарі, зумовивши осипання найціннішої частини будови – монументальних розписів XIV ст.

Тому було вирішено відвести стічні води від фундаментів будови та зняти цементову штукатурку, яку разом із покриттям бляхою дахів було зроблено без усякого погодження, нагляду і з порушенням охоронного законодавства, про що і було направлено листа в Міністерство культури України. Тому у відповідності до дозволу влітку 2016 р. археологами Ужгородського національного університету під керівництвом доцента Мойжеса Володимира було проведено археологічні дослідження. Тільки після цих робіт було виконано водовідведення від фундаментів будови. Після цього було знято цементну штукатурку зі стін, яка в деяких місцях доходила до 5 см. Таким чином, на сьогодні відкрито фундаменти ротонди та законсервовано частину давнього муру, який було відкрито на схід від будови, а для відновлення первісного стану будови залишається повернути вапняну штукатурку на стіни будови.

Дзідзьо 2018-03-08 / 21:22:20
у Березному за СССР не будувалося нічого, а тим більше за України

до Копчі 2018-03-08 / 02:23:43
Не судіть по Березнянському попові про вшидких

Орест 2018-03-05 / 10:06:50
Усі школи були збудовані церквою з 1900- 1939рр, і служили людям.

345 2018-03-03 / 21:56:54
Не тїльки у Великому Березному в багатьох містах та селах Закарпаття теж.

Копча 2018-03-02 / 22:24:59
У Великому Березному грекокатолицький піп за допомогою прихожан котрі займали владні пости в районі віджав шкільні приміщення котрі збудовані за часів СРСР без жодної компенсації. Греко-католицькі священники у своїй жадібності нічим не відрізняються від ненажерливих попів конкуруючих церков.

небайдужий 2018-03-01 / 21:32:12
У всіх державах на території європи а можливо і по всьому світу,люди гордяться свoїми памятками культури та мистецтва. їх оберігають, їх реставрують, роками виконують реставраційнї роботи. Cпеціалісти вивчають нові технології реставрацій, держава видїляє кошти на ці роботи, проста людина не має право торкатись реставрацій не то, що робити щось на обєктах, ала шановні це тїльки європа та цивілізований світ, а у нас що? невже ми думаемо що цими питаннями буде хтось займатись, це не прибуткова сфера. Tут депутатам та нашим міліонерам нема що вкрасти, скільки обєктів які можна було би привести до ладу? палац шенборна чинадієвський замок / подякуймо п Бартош йосипу за його труди які Він дотепер вклав у реставрацію/ невицький замок палац Перенї виноградово, білий дом Мукачаво скільки ще їх можна знайти на території закарпаття? нашій державі тепер не до цього але через деякий час буде недо чого все спустується спишеться і все залишиться на картинах намальовано, вот такі у нас діла.

Атору 2018-03-01 / 19:59:30
Що далі?

Слід відмітити 2018-03-01 / 13:15:42
Що ця споруда була побудована коли ще усіх і близько не було. А методи роботи братства Лойоли завжди себе виправдовувало і на кремлівці також. Кода що науковці не запустили колайдер на ядерці

журналіст 2018-02-27 / 20:04:53
У Прокуратуру Закарпатської області на
Членів
Піпаша та Угрина

Авт. 2018-02-27 / 11:30:14
Прокурору, Андрієві та деяким ін. коментаторам.
Нагадую латинську приповідку: "О, Юпітере - сердишся, значить ти не правий!"

Прокурор 2018-02-26 / 21:22:00
То ВСЬО БРЕД ПЯНОГО ІНДЕЙЦА Угрина та Піпаша

Авт. - Андрієві 2018-02-26 / 14:45:57
Ваші коментарі по статті звучать так: "У городі бузина, а Києві дядько!"

До горожанина 2018-02-26 / 14:29:29
Шановний горожанине! Читайте рядки а не те що між ним. Не за споруду церкву мова ,а за керівника .

наука 2018-02-26 / 14:25:25
Такого вандалізму,катування наука ще незнала!!

Андрій 2018-02-26 / 14:05:06
п.Піпаш, Ви хоч один запит подали до прокуратури про зруйновані греко-католицькі храми православними МП, які є також пам'ятками архітектури, чи просто там не плюєте звідки п'єте?))

Андрій 2018-02-26 / 13:58:53

Коментар видалено. Адмін

Авт. 2018-02-26 / 13:56:02
Підготував наступне звернення, як занесу адресатові:


У Прокуратуру Закарпатської області
Члена Національної спілки журналістів України
Піпаша Володимира Васильовича,



Інформаційний запит

В інтернет-виданні «Закарпаття онлайн», за моїм авторством, опубліковано статтю «Преосвященний владико, схаменіться», яка, судячи із кількості коментарів, викликала поглиблений суспільний резонанс.
У статті йдеться про руйнування пам'ятки національного значення – Горянської ротонди, у чому, на мій погляд, містяться ознаки вчинення злочину. Стосується це і порушення охоронної зони кафедри ядерної фізики УжНУ.
Враховуючи вищезазначене та відповідно до ст. 34 Конституції України, статей 3, 4, 5, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статей 5,9, 28, 29, 32, 33 Закону України «Про інформацію, прошу письмово надати наступну інформацію:
1. Чи містять описані у статті дії ознаки злочину?
2. У випадку, якщо це так, то якою буде реакція прокуратури, чи буде порушена кримінальна справа щодо притягнення замовників та виконавців зазначених дій до кримінальної чи іншої відповідальності, із зобовязанням' відшкодування заподіяної шкоди та відновленням знищеного.
З повагою,
В. Піпаш – автор статті

Також очікую відповіді від Департаменту культури Закарпатської ОДА.
Про результати - інформуватиму громадськість, через цей сайт.