Кілька слів про сучасний архів

9 червня світ відзначив Міжнародний день архівів, святкування якого започатковано у 2007 році  рішенням Генеральної асамблеї Міжнародної ради архівів (МРА) (м. Квебек, Канада). Професійне свято архівів надає можливість архівістам усього світу привернути увагу влади та суспільства до важливості збереження архівних документів як світової документальної спадщини. А ще  у це свято пересічний мешканець може наочно ознайомитися з роботою цієї поважної (в Україні до недавна ще і важкодоступної) установи і скласти  уявлення про архівну діяльність.

ПЕРШІ ВРАЖЕННЯ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НА ВСЕ ЖИТТЯ

Вперше мене доля завела до архіву в кінці 90-х років минулого століття, ще в студентські роки, коли довелося писати курсову роботу з історії Закарпаття. Тоді бідному спудею потрібно було запастися відношенням з університету та дозволом з обласної ради, щоб потрапити до цієї таємничої установи (за тебе мали поручитися, що ти хороший студент і не знищиш наданих тобі для опрацювання документів).

Вдруге Державний архів Закарпатської області (а це був саме він) відкрив для мене свої двері, коли я вже працювала викладачем. Тоді достатньо було вже одного папірця (відношення з навчального закладу), щоб полистати старі підшивки документів. Запам'яталося привітне  ставлення працівників (протягом кількох днів я була єдиним відвідувачем архіву), невеличкий читальний зал з 6 столами і безкінечне переписування знайдених документів (ксерокс для архіву тоді ще був заповітною мрією). Я відчувала себе середньовічним писарем, що виконує чорнову роботу. Бажання  далі  займатися науковими пошуками якось тоді зникло.

Третє моє знайомство з архівом відбулося вже у ХХІ столітті, коли людству стали доступні всілякі новітні технології. І, що головне, тими технологіями вже можуть скористатися "бідні" архіви. Наразі мені пощастило потрапити до Архіву головного міста Праги і ознайомитися з його роботою. Саме пощастило, бо екскурсію для широкого загалу найбільший міський архів у Чеській Республіці проводив вперше (хоча практикує екскурсії для шкіл) і то, тільки з нагоди Міжнародного дня архівів. Професійне свято відзначили "Днем відкритих дверей". 

3 10.00 ранку і до 19.00 всі охочі могли пройтися головними відділами архіву, більшість з яких недоступна для звичайних відвідувачів, та  довідатися про особливості їх роботи, ознайомитися з виставкою про  відомих особистостей (акторів, письменників, художників і вчених) в архівних джерелах, старими мапами, книгами, метриками, документами державних установ, особистими листами (вразив каліграфічний почерк одного письменника, що писав листа рідним з концентраційного табору), полистати старовинний фоліант XIV ст. та  посидіти за робочим столом міського архіваріуса І половини ХХ ст. 

Для малечі  приготували кілька ігор з історичної та архівної справи, які зацікавили і дорослих. Можна було навчитися складати архівні коробки, в яких документи зберігаються в депозитарії архіву, розфарбовувати історичні символи чи знамениті місця Праги (заготовки так припали до душі двом пенсіонеркам, що вони по кілька примірників забрали собі на пам'ять), читати  давні історичні тексти (абетка додавалася)  або складати  старі фотографії з пазлів.

Одним словом, цікаво було всім віковим категоріям. Не сумніваюся, що закарпатці також би залюбки ознайомилися із діяльністю обласного архіву. Подібний "День відкритих дверей" можна було б провести в грудні до українського Дня працівників архівних установ. А розказати нашим архіваріусам є про що.

 
ДО АРХІВУ ЧЕРЕЗ ІНТЕРНЕТ

Витоки Празького архіву можна знайти ще в  збірках задокументованих привілеїв, які були свідченням перших міських прав і зберігалися  в будинках  старійшин або в міській ратуші.

У 1784 році були об'єднані чотири спочатку окремих празьких містах  (Старе місто, Нове Місто, Мала Стана і Градчани) й  органом самоврядування став магістрат, що розмістився  в Староміській ратуші, куди з часом звезли всі  документи з об'єднаних міст. Так виник перший  архів Праги. У 1851 році архів отримав сучасну назву (раніше вживався терміном "pomocným úřadem městským" ("допоміжний міський орган") і зміст (єдине місце, де зберігалися збірки документів і рукописів). Першим архіваріусом міста став Карел Яромир Ербен, чеський письменник, поет та  перекладач.  Під документосховище були виділені просторі приміщення в північному  крилі ратуші, де  знайшли своє місце депозитарій,  читальний зал, фотостудія і відділ консервації. Враховуючи технічне обладнання та кваліфіковані  кадри,  Празький архів у міжвоєнний період став  однією з найсучасніших архівних установ у країні.  Непоправної втрати архів зазнав в кінці Другої світової війни (внаслідок пожежі 8 травня 1945 в Староміській Ратуші, викликаній відступаючими німецькими військами) та у 2002 році (внаслідок паводку), коли  була  безповоротно  втрачена частина історичної спадщини Праги.

Сьогодні Архів головного міста Праги знаходиться  в двох приміщеннях - старому Палаці Клам-Галласа в центрі міста та в сучасній будові в районі Ходовець по вулиці Архівна, 6. Саме в останній знаходиться цілий архівний комплекс, що складається з декількох будівель. Головний корпус збудований в 1997 р. і займає площу 3505 кв.м. Цікаво, що звернутися  до архіву і попрацювати з його фондами (зовсім безкоштовно) може будь-яка особа, що має посвідчення особи або паспорт. При першому відвідуванні  заявнику видають документ, в якому перераховані основні відомості про нього та про тему дослідження, та ознайомлюють з правилами роботи в архіві. Є, звичайно і платні послуги,  як от тематичні пошуки по вашим  запитам чи копіювання необхідних документів. Хоча, якщо вас задовільнить фотокопія, зроблена вашим власним фотопаратом, то можна зекономити гроші. Тож, при поході до архіву краще мати при собі цифровик. 

 
Щоб приступити до опрацювання документів, спочатку потрібно знайти їх місце розташування і нумерацію необхідних фондів, що легко шукається в  базі Архівних фондів і збірок в Чехословацькій республіці або в Архівнім каталозі. Обидві бази є в електронному вигляді і доступні в Інтернеті. Так що перший крок у пошуку можна здійснити, не виходячи з дому. Заявку на опрацювання документу (монографій, періодики, тощо) також можна подати електронною поштою. Період виконання замовлення 3 дні.

 
Перше, куди потрапляє відвідувач архіву і де працює в подальшому, це так званий читальний зал, розрахований на 24 місця і оснащений комп'ютерами та  місцями для читання. Всі документи зберігаються в депозитарії, що розміщений на 11 поверхах, в 4 кімнатах на кожному. Документи зберігаються в  картонних коробках на полицях стелажів, загальна довжина яких становить 18 700  метрів. Температура в сховищі підтримується на позначці +18 С, і має бути темно, щоб світло не зашкодило паперу. Архів міста має  понад 2500 архівних колекцій (документи (найстаріший документ датований ХІІ століттям), рукописи, печатки, медалі, фотографії, карти). Самих тільки книг нараховується більше 114325 одиниць. Найстарішою паперовою (не пергаментною) книгою є Liber vetustissimus 1310 року. Серед монографій  цікавим є видання про Львів "Urzędnicy miasta Lwowa w XIII-XVIII wieku" Myronа Kapralа, титульна сторінка і зміст якого дегіталізовані (скановані) і знаходяться  на сторінках сайту архіву. 

  
При архіві працює відділ стерилізації, де книги проходять 22-годинну протигрипкову профілактику (обробляються спеціальним газом при температурі +30 С). Окремо існує відділ, де роблять копії документів (як паперові, так і електронні). Мікрофільмування (дегіталізація) здійснюється в 3-ох спеціально обладнаних кімнатах, де є 3 сканери формату А1, А2 і А3 та фотоательє. Цікавою була екскурсія по відділу реставрації, де відновлюють пошкоджені папіруси, книги, печатки, карти тощо. Такої кількості прасок і  ножиків  я не зустрічала в жодному ужгородському ательє. Хоча тут працюють 1 архіваріус і 2 хіміки. Загалом  штат архіву становить 69 працівників. 

Останнім пунктом "Дня відкритих дверей" був чудовий вигляд на Прагу, що відкривається з 12-ого поверху будівлі. Але піднятися туди можна було тільки спеціальними сходами. Здолавши більше двохсот сходинок, можна  було помріяти про такі ж умови праці в наших українських архівах. 

Теги: архів

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати