«Розмір – не головне», – вважають мешканці німецького Амбергу

Чим же завоювало  прихильність туристів невідомий Україні невеличкий Амберг? Секрет простий – місто гармонійно поєднує в собі старовинні традиції і сучасний комфорт, дві основні складові амберзького успіху. До уваги туриста тут і старовинні будівлі, і сучасні конференц-готелі, численні магазини, кафе, мальовничі пейзажі з річкою, лісом і  скелями. Амбержці знайшли свою родзинку серед безлічі європейських міст. 

Моє знайомство з містом розпочалося недільним ранком. Запланована зупинка в  амберзькому басейні, мала стати кількома годинами релаксу після дводенних оглядин французької столиці. Здавалося, що після паризької витонченості і розкоші вразити вже ніщо не зможе, принаймні ближчим часом. Але мене чекала приємна несподіванка. 

Якщо  Париж, як кокетлива пані, чекає, щоб його завойовували, змушуючи вистоювати довжелезні черги до архітектурно-культурних надбань, то Амберг, як галантний кавалер, стелиться тобі до ніг, змушуючи твоє серце танути від відкритості та доступності.  

Хочете себе відчути володаркою міста, приїжджайте в Амберг на вихідні. Відкрию невеличкий секрет, у неділю німці не працюють, відпочиваючи від роботи і відновлюючи свої душевні сили. Не можна сказати, що місто завмирає повністю (сфера послуг до ваших послуг), але воно дає вам чудову можливість познайомитися з ним наодинці. 

Отож, вересневого теплого ранку   розпочалася моя мандрівка кам’яними вуличками  таємної столиці Верхнього Пфальца. Так-так, амбержці досі вважають своє місто столицею одного з семи адміністративних округів Баварії. Отримавши цей титул у  ХІІІ столітті, у  1810 році його довелося віддати Регенсбургу.

Символом  міста є так звані "міські окуляри" - арки Штадтбрілле. Це дві арки мосту через річку Вільс, що відбиваються у воді, нагадуючи  велетенські окуляри.  Двохарочні ворота є частиною міських укріплень і зв'язують Новий палац (Neues Schloss) з Цейхгаузом (Zeughaus).  У минулі часи в цілях захисту міста від нападу "міські окуляри" закривалися спеціальними віконницями-стулками. Тепер тут плавають довірливі лебеді і веселі каченята, створюючи чудовий краєвид для фотографів. 

Новий палац був збудований на річці Вільс на початку ХV  ст.  як резиденція курфюрста Пфальца Людвіга III. Із зміною власників замку змінювався і вигляд будівлі. Він зазнав численних перебудов і навіть був розширеним.  Палац перестав слугувати резиденцією для  курфюрстів у ХVІІІ  ст.,  коли зникла ця окрема державна структура. Тепер тут знаходиться управління служби берегової ради, яке зайняло і сусідню будівлю Цейхгауз. Остання була складом  для військових боєприпасів і запасів зерна для міста. Будівля будувалася в декілька етапів з 1490 аж до 1607 рік.  Через 135 років військовий арсенал перенесли в інше приміщення. А залізні кільця для прив’язування кавалерійських коней так і залишилися у стінах Цейхгаузу.

Історичний  центр  міста оточений середньовічною міською стіною, що повністю збереглася до наших часів. Потрапити до нього можна через четверо воріт: Наббургскі, Фільські, Вінгерсхоферські і Черепичні. Центр міста  через довгасту форму жителі називають "амберзьким яйцем".   Тут все збереглося як в середні віки - бруківка, старовинні ліхтарі, криві вулички, двохповерхові будиночки і ринкова площа. Саме вона довгий час була центром міських подій. Стоячи в проміннях вранішнього сонця на безлюдному пляці під звуки церковних дзвонів, можна відчути її дивовижну атмосферу. 

На південному боці ринкової площі знаходиться Базиліка Святого Мартина. Після собору в Регенсбурзі  церква  є найбільшим готичним храмом у Верхньому Пфальці. Вона побудова в 1421 році на пожертвування заможних міщан. Здається, що дзвіниця церкви заввишки близько 100 метрів піднімається прямо з річки. У цій вежі знаходиться старий дзвін міста. Амберг має кілька старих церков, де у прохолодній тиші можна послухати чудову музику органу. 

На  схід і на захід від ринкової площі тягнеться пішохідна зона міста - вулиця Георгенштрассе з численними магазинами, кафе, бістро та  ресторанами. Гуляючи вузькими вуличками історичного центру можна натрапити на цікаві скульптури (як от танцюючі в парі хлопець з дівчиною,  чоловік, що  гладить кішку) чи фонтани (четверо поросят). 

У місті є велика бібліотека, на сходах якої примостилися два залізних чоловічка із здоровенними книгами, драматичний театр та численні музеї. Наприклад, в Міському музеї (Stadtmuseum), заснованому в 1902 році,  можна ознайомитися не тільки з історією міста та  місцевими ремеслами,  а помилуватися  костюмами різних епох. Але розваги на цьому не закінчуються. Круглий рік в Амберзі проводяться різні свята, виставки, фестивалі, вечори народної музики та  концерти просто неба. Але місто вміє не тільки розважатися. Тут створена відмінна інфраструктура (конгрес-готелі і навіть конгрес-центр) для проведення будь-яких засідань, семінарів і конгресів. Сюди приїздять бізнесмени і науковці, щоб обмінятися досвідом, плідно попрацювати, а заодно і гарно відпочити. 

До послуг закоханих в місті знаходиться один з найменших готелів в Європі – " Э'хойсль" (Eh'häusl). У перекладі з німецької -  "весільний будиночок".  Він розрахований всього на дві особи і має площу  56 кв. м.  Своєю появою він завдячує одному хитрому жителеві Амберга. Після  того, як в 1728 році місцевий правитель заборонив вінчатися парам, у яких не було свого житла, він між двох будинків побудував крихітний притулок  і продавав його на якийсь час парам, що не мали власного будинку, але бажали одружитися. Тепер він  є одним із найрозкішних готелей Німеччини. 

Родзинкою  міста є і  сама річка.  Вільс з численними мостами і  будинками, що ростуть у центрі міста із самих вод,  привносить чарівність Венеції. Саме на її берегах  в VIII ст. оселилися перші амбержці. Місто  уперше згадується в літописах в 1034 році під назвою "Амменберг" (дослівний переклад - гора годувальниці). І дійсно, на околиці міста знаходяться  лісисті гори Баварського Юра, білі скелі  якого є невід'ємною частиною тутешнього пейзажу. У XII столітті місто перетинали великі торгові шляхи: по річці  перевозили  залізну руду, сіль та зерно. А у  1296 році  Амберг отримав міські права.

 
За містом починається Верхньо-Пфальцский ліс, заповідник, що тягнеться  до  кордону з Чехією. Разом з Баварським і Богемським лісами він входить до складу так званого "зеленого даху Європи". З гір і численних оглядових майданчиків  відкривається прекрасна панорама,  що припаде до душі любителям піших прогулянок, велосипедних походів і верхової їзди.  Поціновувачі  культурних пам'яток можуть відправитися в подорож по так званому "Золотому шляху"(Goldene Straße) - одному з найбільш важливих торгових шляхів середньовіччя.

"Золотий шлях" виник за часів Карла IV. В результаті династичних шлюбів, купівлі, обміну, застави і спадкоємства територій в XIV столітті імператор придбав великі області Верхнього Пфальца, що пізніше увійшли до складу королівства Богемського в якості самостійної території. "Золотий шлях" - свого роду міст між Прагою і Нюрнбергом. Торговий шлях, що пролягав із заходу на схід і відігравав важливу роль в епоху Середньовіччя, в наші дні є унікальним поєднаннм історії та сучасності, природи, культури і кулінарних традицій.
 

Теги: Німеччина, Баварія, Амберг

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати