Що зроблено за минулий рік та якими є плани на майбутнє, розповідає директор КП “Парк культури і відпочинку “Під замком”, депутат Ужгородської міської ради Тарас Румянцев.
- Отож, пане Тарасе, розкажіть про процес відновлювальних робіт. Який вигляд мав парк, коли ви взялися упорядковувати ділянку?
- Протягом останніх 15-20 років цим парком ніхто не займався, і ця дивовижна паркова зона Ужгорода перетворилася на сміттєзвалище.
Кошти на відновлення зони виділила обласна влада Закарпаття, також багато в чому початку “нового життя” парку посприяла міська влада. Окремо я хотів би подякувати депутатам від фракції “Батьківщина” Ужгородської міської ради, котрі відгукнулися на пропозицію виділення коштів на ремонт доріжок та підтримували більшість рішень, які стосувалися реконструкції парку.
Роботи на території заповідної зони розпочалися з “суботників”, яких проведено з десяток. Під час цих толок було видалено величезну кількість дерев та кущів-самосівів. Оскільки ця територія вважається природо-заповідним фондом, на деякі дії нам потрібен був дозвіл.
- Яких заходів було вжито для повернення Підзамковому парку його первісного вигляду?
- У першу чергу, ми реставрували стару ковану браму, яка була змонтована ще в радянські часи. В цьому нам допомагало ВАТ “Ужгородський Турбогаз”, а гроші на її встановлення було витрачено з обласного бюджету. Навколо парку встановлено огорожу, яка сьогодні виключає можливість приходу сюди сторонніх осіб. Протягом останніх 3-4 місяців ми заасфальтували і нанесли розмітку вздовж доріжок для зручності їзди на велосипедах та роликах (до речі, тут вже проводяться змагання для дітей).
Крім того, змогли привести до ладу територію, яку можемо використовувати для створення волейбольних та баскетбольних майданчиків. У подальших планах - відновлення амфітеатру, який функціонував тут у радянські часи. Вже відремонтовано дві сцени для того, щоб відновити його роботу в найближчий час. А ще на початку тижня в нас з’явилися два дивовижні коники-поні - Анабель та Каміла. Тож уже зараз діти можуть приходити сюди кататися на них. У наших планах ще встановити невеличкий вольєр, де, можливо, проживатиме косуля. Згодом планується встановлення на території парку і деяких атракціонів, аби зробити парк відпочинку прибутковим, оскільки існування цього “зеленого куточка” цілком лежить на плечах міського бюджету. Коли ми все це зробимо, ужгородці та їхні діти матимуть змогу приходити сюди, милуватися тваринами та підкормлювати їх. До речі, свого часу на території парку був звіринець. Відповідно, нам хотілось би щось подібне відновити тут.
На території паркової зони можна проводити величезну кількість заходів. Тепер постає питання про те, аби встановити на території парку санітарну зону та провести каналізаційну систему. І найголовнішим питанням для нас є, звичайно ж, освітлення парку в нічний час.
- Що стосується охорони природо-заповідної зони, чи заходила мова про патрулювання відповідними органами території парку?
- Цей парк є комунальною власністю, тож ми розмовляли з ужгородською міліцією про регулярний нагляд за територією новоствореного комунального підприємства.
- На вашу думку, чи стане КП “Парк культури та відпочинку “Під замком” ще однією туристичною родзинкою Закарпаття?
- Звичайно! Ми плануємо використовувати його і для туристичних екскурсій, оскільки на території паркової зони росте найстаріше дерево Ужгорода - платан Другета. За легендою, цьому платану майже півтисячі років і саджав його саме один із представників роду Другетів. До речі, під час розробки дизайну символіки паркової зони “Під замком” під гербом Ужгорода ми розмістили герб роду Другетів, який і вважається засновником цього парку. Також я планую згодом поспілкуватися з представниками Ботанічного саду УжНУ стосовно висаджування рідкісних дерев, рослин на території паркової зони.