Викиди в атмосферу спричинюються джерелами двох типів: стаціонарними і рухомими. На Закарпатті та в обласному центрі зокрема найбільшої шкоди повітрю завдає автотранспорт. Найменше шкідливими з категорії «рухомі джерела» є авіаційний, залізничний і водний транспорт. Їхня частка у забрудненні довкілля становить приблизно 2%, тоді як автівок – 79% від загальної кількості викидів.
«Рівень забруднення повітря рухомими джерелами обчислюють за кількістю спожитого пального. Але це не стовідсотково правильні дані, – пояснює Віталій Ковач, головний спеціаліст відділу регулювання водних ресурсів, атмосферного повітря і поводження з відходами департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА. – Ми є транзитною областю: транспорт заїхав – заправився – поїхав. Тобто не все куплене на нашій території пальне витрачається в регіоні. А якщо проаналізувати дані минулих двох років, то видно, що кількість купленого в області пального навіть зменшилася. Можливо, це спричинене подорожчанням бензину».
Стаціонарні джерела на Закарпатті теж не пасуть задніх, але їхній вклад у псування повітря незначний – усього 8%. Об’єкти постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря у рейтингу «Топ стаціонарних забруднювачів» посідають першу позицію. Не відстає від них і переробна промисловість.
Мабуть, саме активний розвиток інфраструктури забезпечив Ужгороду провідну позицію серед усіх забруднювачів атмосферного повітря на Закарпатті. Третина шкідливих викидів області належить якраз нашому місту. Однак не слід лякатися, адже показники 2015 року дають надію – порівняно з 2014-им повітря стало якіснішим на 13%.
«Ситуація спокійна. Тепер ми на рівні 2013-го, коли займали 13 позицію в Україні з 53-ох міст, – розповідає Марія Федорішко, начальник лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Закарпатського гідрометцентру. – У своїй роботі ми керуємося індексом забруднення атмосфери – безрозмірним коефіцієнтом, по якому і визначається рівень забруднення. До семи – це нормальний показник, а якщо сягає чотирнадцяти, то ситуація стає критичною (див. графік зміни комплексного індексу забруднення атмосферного повітря в 1 півріччі 2010 – 2016 років)».
«Забруднення атмосфери шкодить саме органам дихання (як наслідок – хронічний бронхіт і бронхіальна астма), серцево-судинній і центральній нервовій системам. Це залежить від виду забруднення: фізичного, хімічного чи біологічного. Якщо забруднення повітря біологічне, то в людини можуть з’явитися й інфекційні захворювання, – розповідає начальник відділу безпеки середовища життєдіяльності та дотримання санітарного законодавства Головного управління держпродспоживслужби Закарпатської області Василь Петричко. – Найвразливіша категорія людей – це маленькі діти, вагітні жінки, люди похилого віку і ті, чия імунна система ослаблена всілякими захворюваннями. Дитячий організм щойно формується і, на жаль, не пристосований до, так би мовити, екстремальних умов забруднення атмосферного повітря».
Щодо стаціонарних джерел забруднення – ситуація може покращитися тільки шляхом осучаснення промисловості і переходу на чистіші технології, адже багато українських виробництв, які нині діють, було побудовано у 30–50-их роках минулого століття. Тоді, в час індустріалізації, ніхто не зважав на якість довкілля та його вплив на здоров’я людини.
Голова всеукраїнської громадської організації «Жива планета» Світлана Берзіна наголошує, що Україна й досі використовує шкідливі речовини при виготовленні бензину. Причиною цього є нерозвинені виробничі потужності вторинної переробки на нафтопереробних заводах країни. Тому, з метою зменшення забруднення повітря, Україні дуже важливо найближчим часом перейняти європейські норми і стандарти для бензинів і дизельного пального. Ще більших результатів можна домогтися переходом на транспортні засоби, що працюють на електроенергії.
Лікарі радять частіше бувати на природі, уникати місць, де є велике скупчення транспорту. Якщо ви є власником автомобіля, не використовуйте його без нагальної потреби, частіше «дружіть» із велосипедом – це й ощадливо, і корисно не тільки для вас, а й для повітря.
Яна Тегза