Обігруючи закон
Ще у травні 2009 року гральний бізнес заборонили Законом України. Нелегальною назвали "діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино". Головним критерієм для визначення незаконності гри є сплата грошей, "що дає змогу учаснику як отримати виграш (приз) у будь-якому вигляді, так і не отримати його, залежно від випадковості".
Аби обіграти закон, підприємці вигадують різноманітні назви для своїх "точок". Найпопулярнішою є "Розважальний атракціон". Інший спосіб - замаскуватися під Інтернет-клуб. Окрім законного користування мережею, тут можна й від душі пограти - є всілякі електронні версії гральних автоматів. Зазвичай ці заклади впізнаєш за зовнішнім виглядом, у першу чергу - за затемненими вікнами. Інколи нелегальний бізнес функціонує у прихованих приміщеннях кафе-барів, більярд-клубів. Якщо спитати у працівників, вони відкриють вам цілий світ азартних вражень. Але всі розуміють: хоч як законспірований, прикрашений гарними назвами цей бізнес - закон є закон. Правда, часом ці методи таки дають змогу його обіграти...
Хочеш грати? Їдь до Сваляви!
Заборона нині є суто формальною. То чому б її не скасувати? Адже, якби гральні автомати знову стали легальними (як два роки тому), то підприємці платили би податки, наповнювали державну скарбницю. Найкращим, на мою думку, є варіант, який ще в березні минулого року розглянув Кабінет Міністрів України. Депутати вирішили дати можливість проведення азартних ігор у містах-курортах Криму й Західної України. Після брифінгу у Львові за участі віце-прем'єр-міністра з питань Євро-2012 Бориса Колесникова депутатами були внесені зміни до Закону. Отже, у статті 9-ій подано спеціальні територіальні зони для організації та проведення азартних ігор. Згідно з положеннями, викладеними в цій частині документа, гральний бізнес дозволений у трьох-, чотирьох- і п'ятизіркових готелях з кількістю номерів, не меншою шістдесяти. Ця постанова поширюється на Автономну Республіку Крим (крім міста Сімферополя), міста-курорти у їх географічних межах, встановлених законодавством України: Миргород (Полтавська область), Слов'янськ (Донеччина), Трускавець і Моршин (Львівська область). На Закарпатті легально можна пограти тільки у Сваляві.
Гра триває до останньої копійки
І все ж, якщо гральні автомати - це зло, чому в кожному місті можна зустріти з десяток незаконних закладів? Тому що бажання пограти не заборониш законом!
Як зазначають психологи, залежним від гри може стати будь-хто, особливо якщо створити для цього певні умови. Наприклад, для гравця-початківця не може бути нічого гіршого за виграш. Адже програвши двічі-тричі, він занудиться, задумається над тим, що він робить, чи потрібно це йому, і, можливо, раз і назавжди відмовиться від сумнівного азарту. А вигравши з першої спроби - може не зупинитися.
Поведінка такої людини часом призводить до надзвичайно важких, а іноді й непередбачуваних наслідків. Психологи порівнюють залежність від азартних ігор з алкогольною, наркотичною залежністю. Людина перестає адекватно мислити, різко звужується коло її інтересів. Найважливішим стає бажання грати, а для цього потрібні гроші. Де ж їх взяти, якщо зарплата вже давно програна? Відповідь очевидна: винести з власного дому всі цінності. Можна, звісно, й продати машину, дачу, квартиру...
Практичний психолог Вікторія Вайда, досліджуючи явище ігроманії, дійшла таких висновків: "Гральні автомати дозволяють реалізуватись, відчути себе лідером, забути життєві неприємності, відокремитись від зовнішнього світу. Тобто це своєрідний спосіб втечі від реальності, буденних проблем. Як і в разі зловживання алкоголем чи іншими шкідливими речовинами - аби позбутися цієї залежності, потрібно спочатку її усвідомити; далі, якщо не вдається власними силами подолати проблему, - звернутися до психолога. Зазвичай для повного одужання потрібна індивідуальна і групова психотерапія, а інколи - медикаменти".
Напевно, таке лікування вкрай необхідне одному гравцю, з яким я познайомився під час роботи над матеріалом. Мій новий приятель протягом кількох років грає на автоматах (які формально не існують). Звісно, виграші бували. Це стимулювало грати знову і знову. Одного разу він залишив там усю зарплатню та ще й лишився винен кількасот гривень. Пояснюючи потім це, він тільки сказав, що "затягнуло, і не помітив, як гаманець спорожнів". На жаль, такі випадки не поодинокі. Чи то людям не вистачає емоцій, чи зневірилися і хочуть виграшем змінити життя, чи просто випадково захоплюються грою - невідомо. Зрозуміло одне: є попит - є пропозиція. І навпаки.
Розважальний атракціон для всієї родини!
Прикро те, що інколи гравці беруть зі собою дітей: може, для удачі, а може, щоб навчити своїх чад життєвої мудрості. Так в одному з інтерактивних клубів (до слова, при вході написано, що вхід особам до 18 років заборонено) батько з сином років восьми активно програвали родинний бюджет. За час мого перебування в закладі (близько 5 хвилин) той чоловік устиг віддати на касу півтори сотні гривень. І не збирався зупинятися.