Пані Тетяно, якщо ще якийсь час тому це здавалося неймовірним, практично неможливим, то сьогодні вже немає жодних сумнівів: на площі св. Петра у Ватикані стоїть ялинка з України. Тривають оздоблювальні роботи, і 16 грудня відбудеться акція, названа «Українське Різдво у Ватикані», під час якої буде інавгуровано цю ялинку. Але чи могли би Ви розказати про цей шлях, процес, який цьому передував. Як зародилося оце «Українське Різдво у Ватикані» і які етапи треба було подолати, щоби воно стало дійсністю?
Тетяна Іжевська: Так, ми дуже радіємо, що українська пухнаста красуня ялинка нарешті на площі Святого Петра. І Новорічні свята у Ватикані розпочалися саме встановленням української ялинки на площі. Дійсно, цьому передувала величезна робота. Сама ідея встановити українську ялинку на площі св. Петра зародилася на Закарпатті. Цією ідеєю переймався Єпископ Мукачівської греко-католицької Єпархії Мілан Шашік. Цю ідею підтримав колишній Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішмй Любомир. Він дуже багато доклав зусиль і звертався до Ватикану. Ми неодноразово обговорювали це питання з Блаженнішим Любомиром. Потім і Посольства офіційно зверталися до Ватикану. Цю ідею підтримав і теперішній Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав. І от спільними зусиллями ми досягли цього остаточного рішення, яке було прийнято у Ватикані, і на 2011 рік була поставлена в програмі саме ялинка з України. Опрацювання всіх технічних і організаційних питань розпочалося ще кілька років тому. Принаймні, з впевненістю я можу сказати, що ще в 2006 році ми розпочали листування з Ватиканом. Саме нотне листування з нашого Посольства.
Як ви знаєте, перша ялинка в 1982 році була родом із Італії. Але вже в наступному 1983 році її подарувала Австрія. В подальшому – Італія, Чехія, Румунія, Польща, Словенія, Бельгія та Хорватія. Цього року така почесна місія випала Україні, вперше серед країн колишнього СРСР.
Водій, який віз нашу красуню ялинку, настільки був вражений нашими традиціями, коли проводжали ялинку на Закарпатті співами, молитвою, танцями, він сказав, що такого ще ніколи не бачив, хоча для нього це третя ялинка. Він віз ялинку з Польщі, із Австрії, але сказав, що це для нього було щось надзвичайне, і він ледь не плакав. І сказав, що такої красивої, пухнастої ялинки він ще ніколи не бачив. Коли встановлювали ялинку на площі Святого Петра, дійсно, підходили дуже багато туристів, італійців і казали: «Боже, яка красива ялинка!» Навіть одна жіночка підійшла і каже: «Це, мабуть, з Ґуббіо. Тільки в цьому містечку можуть бути такі красиві ялинки із шишками» Бо на верхівці була величезна кількість шишок. Ми сказали: «Ні, це з України». Вона каже, так яку ж відстань ця ялинка подолала. І дійсно, за всі ці роки, і скільки було ялинок, ця ялинка з най здалека. Вона подолала найбільшу відстань.
І ми дуже тішимося, ми дуже радіємо, що врешті-решт так от спільними зусиллями це здійснилося. Ми дуже хотіли, щоб це зробити найкраще, бо це престиж. Це символ єдності. Християнської єдності. Це духовна культура і духовне багатство нашої держави. Все було непросто, тому що і транспортування, і технічні питання, і домовленості з Ватиканом – все це потребувало дуже багато часу, зусиль і допомоги й сприяння різних інституцій, державних інституцій. Тому що 26 серпня на своєму засіданні Кабінет Міністрів затвердив план підготовки та проведення заходу «Українське Різдво у Ватикані». Відповідно за сприяння цілої низки органів центральної і виконавчої влади, основна ялинка була доставлена із Закарпаття стараннями Закарпатської ОДА. Більш, ніж чотири десятки ялинок меншого розміру, якими вже почали прикрашати папські апартаменти, головні ватиканські інституції, площу біля губернаторату, площу Санта Марта – ці ялинки привезли з Львівщини зусиллями Львівської ОДА та Львівської міської влади.
Звичайно, всю організаційну та координаційну роботу з ватиканською стороною було покладено на Посольство. Але ми відчули величезну допомогу нашої української громади, релігійної громади. Ми вже провели засідання Організаційного комітету. Ми спільно домовились, як ми всі будемо брати участь. Хочеться, щоб це свято площі Святого Петра порадувало всіх. І це прийняття, яке ми зробимо спільними зусиллями, де ми плануємо, що буде кутя, буде узвар, солодощі українські. Щоб воно порадувало всіх українців, гостей, які в цей день, 16 грудня, будуть на площі. Будуть святкувати запалення нашої української красуні».
Ви вже частково відповіли на моє наступне запитання, яке власне стосувалося того, чим організатори хочуть здивувати почесних гостей, які зберуться на головній католицькій площі. Що передбачає програма заходів вже безпосередньо 16 числа, названа «Українське Різдво у Ватикані»?
Т.І.: «В церемонії інавгурації ялинки 16 грудня о 16.30 за місцевим часом візьме участь українська урядова делегація, губернатор Ватикану, представники Українських Церков. Крім офіційних промов сценарієм заходу передбачається виступ Духового Оркестру та українських мистецьких колективів. Це колектив «Дударик» зі Львова і колектив «Маленькі бойки» з Києва. На площі Святого Петра планується і вихід звіздарів з Львівщини. Саме з цього буде розпочинатися це дійство. А за кілька годин до цього гостей з України прийме на аудієнції Папа Римський Венедикт XVI. Очікується, що для того, щоб побачити це дійство, до Риму прибуде кілька сотень українців з різних регіонів Італії, а також з різних регіонів України. Особливо з Львівщини та Закарпаття.
Святкування Христового Різдва, очевидно, це є релігійна подія, але ми також бачимо зусилля з боку державної влади, різних структур. Зрештою, в цьому немає нічого дивного: наша країна декларує себе християнською державою. Але яке значення для будь-якої держави, а в даному випадку для України, має той факт, що ялинка буде показана на цілий світ під час Різдвяного привітання Urbi et Orbi, яке Папа виголосить на площі Святого Петра?
Т.І.: Можливість подарувати ялинку є елементом престижу для кожної держави, оскільки вона не лише стає центром уваги для численних засобів масової інформації та багатьох мільйонів відвідувачів Риму, але й унікальною можливістю представити світові свою духовну та культурну спадщину. Саме тому для держави, яка зараз побажає презентувати ялинку, така можливість з’явиться не раніше 2025 року. Поряд з цим важливо, що ця подія відбувається у рік святкування Україною 20-річчя свої Незалежності та якраз напередодні двадцятирічного ювілею встановлення дипломатичних відносин з Ватиканом. Українське Різдво на головній площі Риму та Ватикану зможе продемонструвати світові нашу національну єдність та здобутки за період Незалежності, а також самобутню духовність та культуру, що впродовж віків розвивалася та дбайливо зберігалася нашим народом. І на площі Святого Петра будуть присутні українці різних конфесій, з різних куточків не тільки України, Італії, а з різних куточків світу. Бо до нас зверталося дуже багато українців, які бажають радіти разом з нами і взяти участь в цій урочистій церемонії. Бо, як я вже говорила і почали мене цитувати, для нас, і особисто для мене, коли я побачила це дерево, я пригадала, як казав папа Йоан Павло ІІ, який трактував це дерево, як символ життя, символ надії, символ єдності і Різдвяної радості.
Отож, у світі вже почали ділитися цією Різдвяною радістю. Що Ви би побажали нашим співвітчизникам з нагоди вже недалеких свят, які цього року мають цю особливість, що ціла Україна бере участь у святкуваннях у Ватикані і, своєрідним способом, весь католицький світ єднається зі святкуваннями в Україні, збираючись на площі біля ялинки?
Т.І.: Я б хотіла сердечно привітати всіх-всіх дорогих співвітчизників із наступаючими світлими та радісними святами Різдва Христового та Нового рокую В наступаючому 2012 році хотіла б побажати усім нам доброго здоров’я, миру та благословенного новоліття. Нехай тепла та яскрава Різдвяна зірка супроводжує нас, надихаючи на добрі справи. І я запрошую усіх вас, незалежно від вашої конфесійної приналежності, завітати до Вічного Міста і відсвяткувати Новорічні свята на площі св. Петра разом із нашою красунею ялинкою, відчувши неповторні емоції та гордість за рідну і любиму Україну.
Радіо Ватикан