Перш за все пан Микола розповів про драматичну історію життя талановитого гітариста, який у вівторок вперше в житті прибув на Закарпаття. Відтак представив свої найновіші публікації, які з'явилися в світ уже цього року. "З 20 травня по 6 червня, – розповів Микола Мушинка, – в усій європейській унії відбувається перепис населення. Буде він проходити і в нас, у Словаччині. І наша національна меншість русинів і українців є дійсно під загрозою. ...Словакізація йде шаленими темпами, молодь у нас не знає навіть азбуки читати..."
Презентована книга була написана з єдиною метою: показати словацьким українцям, хто є їхніми предками. Разом із сином Олександром пан Микола зробив статистичні дані з 1771 року про кожне з 260 сіл, у яких ще сьогодні користуються русинським діалектом. "Детальніше ми зупинилися на переписі населення, який раніше зробив єпископ Бачинський, у 1806 році. Це було перше соціологічне дослідження в розумінні модерному", – поділився пан Микола. Книгу було надіслано в кожне з тих 260 сіл та в кожну парафію. Як розповів автор, витрати на друк усього накладу – 1 тисячі – взяло на себе Міністерство культури.
Наступною презентованою книгою стала перевидана Союзом русинів-українців вдруге книга "Русини-українці – одна національність". Книга була написана словацькою мовою в ті часи, коли довкола точилися дискусії на тему русинів-українців. Вона стала відповіддю на статтю сімох "нібито русинологів" в одному зі словацьких часописів про те, що "русини становлять окрему націю і найгірша країна – це Україна". У книзі було спростовано усі твердження авторів статті.
Наступним виданням, яке презентував Микола Мушинка стала книга доньки останнього директора Музею визвольної боротьби України в Празі Симона Наріжного, Наталі Наріжної "Дитячими очима – спомини 90-річної бабусі з Австралії", спогади про її перебування в Празі та в с. Зарічево. "Що цікаво, – розповів автор, – це спогади дитини, а Музей визвольної боротьби був установою, куди ходила вся інтелігенція. І всі вони надзвичайно запам'яталися Наталі. І в цій книжці все написано дуже цікаво".
Стосовно останньої виданої книги, "Національна меншина перед зникненням?", то пан Микола сказав, що "вона побудована на принципі, що нам не треба між собою боротися, але треба відрізняти природний русинський рух і політичний русинський рух. "Русинська мова, за словами професора Мушинки, в Словаччині визнана літературною мовою, тим більше, що "при останньому переписі населення до русинської національності зголосилося 23 тисячі, до української – лише 10 тисяч з чимось. Не має абсолютно ніякого протиріччя в селах, хто русини, а хто українці. А це все у верхівці робиться". У книзі автор окреслив 8 пунктів про те, що об'єднує сьогодні русинів та українців, і наголосив на важливості останнього, 8 пункту: "і ви, і ми зобов'язуємося, що проблему національну будемо вважати внутрішньою і не будемо втручатися в рішення національних питань в інших державах".
Також пан Микола розповів, що сьогодні імідж України в Словаччині є негативним. З 10 публікацій, які з'являються в словацькій пресі про Україну, 9 є негативними. Можливо, як припустив пан Микола у відповідь на запитання одного з читачів Закарпаття онлайн, задане на сайті, якби ситуація в Україні змінилася і країна стала би при вабливою для іноземців, змінилося би і саме ставлення до українців. Хоча "особисто для мене, – сказав вчений, – сьогодні престижно бути українцем. Але за всім цим стоять роки роботи і мої книги, яких, як порахувала дружина, вже є 75".
Взагалі, українцям Словаччини катастрофічно не вистачає уваги і допомоги з боку Української держави. І саме цим, передусім, а також негативними спогадами про Радянську Україну, користуються різного роду антиукраїнські сили в цій країні. Саме в цьому контексті у відповідь на запитання журналістів наголосив академік і на проблемі відкриття Українського культурного центру в Пряшеві, який міг би стати осередком кудьтурного і духовного життя русинів (українців) у Східній Словаччині, але спорудження якого пробуксовує через відсутність належної підтримки з боку України, тоді як аналогічний осередок словаків Закарпаття в Ужгороді ремонтується швидко і якісно.