Про успіхи ж фермера Барнаба-ша Балога відомо далеко за межами Ужгородщини. Разом із дружиною, Мар'яною Калманівною, він вирощує свиней та корів, мають кілька гектарів землі. Проте які свині! Відгодованим тваринам фермера позаздрили б навіть і племінні господарства! Таких свиней можна побачити хіба що за кордоном.
Є у фермера Барнабаша Балога, розповідає керуюча справами Чопського міськвиконкому Лариса Ступак, й сучасна сільськогосподарська техніка, якої в місті немає жоден господар. Чопські роми працюють і на «Євро-карі», «Чоп-Інтерпорті», інших відомих підприємствах. І всюди про них відгукуються схвально.
А як вам, що з одинадцяти ромських школярів міста, які взяли участь у всеукраїнських олімпіадах, двоє стали призерами конкурсу з української мови! Дружать чопські роми-школярі й зі спортом. Приміром, на обласних спортивних змаганнях дев'ять дітей-ромів із 23 - стали призерами. Це ще раз доводить, що роми дуже талановиті.
«Та як не прикро, - провадить далі Лариса Ступак, - життям ромів протягом багатьох років за усіх режимів ніхто не цікавився. Більше того, колишня міська влада відгородилася від них високою стіною байдужості. Якщо в Чопі й вирішувалися якісь проблеми, то тільки - не ромів. А неприхована дискримінація щодо цієї народності! Особливо з боку роботодавців. Як вони неохоче беруть ромів на роботу!».
Між тим Закарпатською облдержадміністрацією від 23 серпня 2002 року була затверджена обласна програма щодо покращення життя ромського населення краю. Це досить об'ємний документ. Він передбачає виконання суттєвого обсягу робіт. Але в Чопі, який тоді був містом районного підпорядкування, про нього нічого не знали. А тут керівництво міста несподівано отримує лист з облдержадміністрації з проханням відзвітуватись про виконання даної програми! Це було - як грім серед ясного неба. Необхідно було вжити термінових заходів.
«Та тільки вчитавшись у суть програми, у міськраді зітхнули з полегшенням, - розповідає Лариса Ступак. - Не відаючи про її існування, з'ясувалося, що за дев'ять місяців роботи нашої молодої команди, ми практично виконали всі пункти цієї програми. Ба, навіть більше».
Перше, що зробила нова міська влада — це переписала міських ромів. Але лише одиниці ромів набирались сміливості називатися ромами. Інші ж називають себе угорцями або українцями. Для цього при міськраді створили спеціальну комісію. До складу неї ввійшли медики, правоохоронці, працівники соціальних служб. Щодня члени комісії ходили містом і рахували ромів. Але, на жаль, цілісної картини, скільки ж у місті ромів, так і немає. Лише у місцях компактного проживання ромського населення, приміром, на вулиці Приозерній, поталанило порахувати їх з точністю до новонароджених — 530 осіб. А якщо зважити, що таких місць у Чопі кілька, то сміливо можна цю цифру перемножити на три.
Та найбільше, що вразило комісію при спілкуванні з ромами - це їхня непристосованість до життя, З ними ніхто з представників колишньої влади не те щоб працював, але навіть не розмовляв. Ромам не пояснювали ані їхніх прав, ані обов'язків. Отже, вони слабо орієнтуються у законах, і це створює безліч проблем. А якщо врахувати, що основна маса ромів - неграмотні, то взагалі.
Та кожна програма цінна конкретикою. Наприклад, у Чопі є вулиця Західна. Хоча сильно сказано! Бо вулиця була без... дороги. Навіть ґрунтової. А грязюка яка! Батьки у негоду взували «гумаки», закидува-ли дітей на плечі і айда — на центральну вулицю! Зараз нова влада встановила на вулиці тверде покриття. О, яке це було свято для ромів!
Потім серед ромського населення провели акцію «Допоможемо одне одному!». Ініціаторами заходу виступили підприємець Валентина Пліска й товариство пенсіонерів під керівництвом Ганни Петричкович. А потім Чопський міський голова Галина Цар, яка балотувалась від «Нашої України», виконала й інші передвиборні обіцянки. Зокрема, вона завершила газифікацію мікрорайону компактного проживання ромів. А нині завершує телефонізацію. І це всього за дев'ять місяців роботи нової міської влади! Тож не дивно, чому нову владу шанує не тільки голова ромської громади Йожеф Бакош, але й усі роми.
Чималу роботу серед ромів провели працівники міського управління праці та соцзахисту населення з оформлення комунальних субсидій. За сприянням працівників паспортного столу в Чопі нарешті проведена суцільна паспортизація ромів.
Разом з управлінням освіти та у справах національностей на базі угорської школи створено так званий корегуючий клас. Його відвідують ті роми, які жодного дня не вчилися. Навіть дорослі.
Пішла назустріч нова влада й тим ромам, які прагнуть мати власне житло. Минулого року було виділено 16 ділянок. Виділено також земельну ділянку для релігійної громади християнської євангелістської церкви Живого Бога, яка вирішила побудувати церкву у місці компактного проживання ромів.
Але, що то за роми, які не танцюють! Створений минулого року на спонсорські кошти осередку партії НСНУ міський ромський ансамбль пісні і танцю «Яскраві очі», вже встиг прославитися на обласному фестивалі «Ужанська ватра». Певно, прославився б і в Будапешті, куди його запросили на міжнародний фестиваль ромської культури. Та міськрада, на жаль, не мала для цього коштів. Зверталися учасники ансамблю за допомогою і в облдержадміністрацію. Там попросили написати заяву, а вони... подумають.
Але нічого, чопські роми не скиглять. Чого доброго, і їхні представники колись будуть не тільки на міжнародних фестивалях, але й у парламенті — як сербські роми.
Тетяна ФАЛІС, Іван ЖИРОШ, "Вісті Ужгородщини".
09 лютого 2007р.
Теги: