Новини про батька - з Інтернету
Синові голови обладміністрації Юрія Чижмаря - 13 років. Звісно, підліткові бракує уваги батька. Проте розриваючись нині між Тернополем, Закарпаттям і Києвом, губернатор не забуває щодня бодай по телефону спілкуватися із Васильком.
- У нас із ним контакт - щоденний, - зізнається батько. - Спілкуватися нам тепер доволі легко. У нього є Інтернет, тому Василь, через сайт обласної адміністрації сам бачить, що я за весь день зробив, де був. Якщо він помічає щось для себе цікаве, то відразу мені телефонує. Причому паралельно дзвонить і до бабці в Ужгород. Детально переповідає їй, що тато був сьогодні там і там, у тата - те і те сталося.
Якщо на сайті з самого ранку немає жодної новини, пов'язаної із діяльністю чи поїздками батька, Василько телефонує і питає: "Тату, а ти часом не захворів?.."
Юрій Чижмарь не заперечує, що жити окремо від родини важко і йому, і його близьким. Але так склалося, що через просування кар'єрними сходами він уже чотири роки розривається між мамою, яка залишилася сама в Ужгороді, та сім'єю, яка проживає у Києві.
- Звісно, у 35 років знову самому думати про те, з чого сніданок зготувати, попрати, попрасувати і таке інше, як це було у студентські роки, - для чоловіка, який вже звик жити по-іншому, - складно, - зізнається він. - Проте в професійному режимі це багато що спрощує. Ти тоді дійсно можеш "на всі 100" віддаватися роботі. Вдома відволікали б якісь речі, а так - я можу будь-коли документи передивитися, почитати, подумати... Це забезпечує спокійний режим для роботи. Хоча, звісно, я свідомий того, що не можна все життя жити лише роботою...
До того ж, скільки б ти не працював, каже губернатор, хоч усі 24 години на добу, "чорний" піар все одно ллється. Причому весь той бруд найболючіше "б'є" саме по близьких. І це - чи не найскладніший момент, з яким їм доводиться миритися.