Протягом останніх трьох років у садочку побудовано нову автономну котельню, налагоджено належне харчування, оновлено ігрові майданчики, на території зведено додаткові споруди для рухливих ігор.
Протягом 20 років садочок ніколи не фінансувався так добре, як зараз. Звичайно, це відбувається завдяки нинішньому міському голові Галині Цар, якій вдячні за розуміння та підтримку. Висловлюємо подяку і батькам, які нас підтримують. Результатом є те, що дітки виховуються в найкращих умовах.
Очолюю цей заклад з часу його заснування, тобто з 1986-го. Доводиться брати нові і нові рубежі, бо життя не стоїть на місці. Тепер переходимо на нову програму навчання „Базовий компонент". Полягає в індивідуальному підході до кожної дитини, виховання особистості.
Перша ланка в ланцюгу виховання - сім'я. Тут відбуваються перші уроки навчання любові до рідних, до свого краю, країни. Сімейне виховання згодом доповнюється дитячим садочком, а згодом і школою. В усіх вікових групах дитячого закладу оформлено куточки з національною символікою, атрибутами українського побуту. Беремо участь у святкуванні всіх обрядово-звичаєвих свят, щоб не втрачалася народна культура, якою так багатий наш край.
До послуг дітей і педагогів - музичний і спортивний зали. Вперше створено логопедичну групу, в якій оволодівати правильною вимовою їм допомагають спеціальні фахівці - логопеди. Завдяки фінансуванню з боку міської ради будується літній басейн. Введено посади вихователів, які навчають дітей угорської національності української мови.
Наш дошкільний заклад не так давно був атестований із відзнакою. Хочеться сказати із гордістю: таких закладів у Закарпатті є одиниці. Ділимося досвідом роботи з колегами із Ужгородського району та області. Високий рівень підготовленості дошкільнят - таку оцінку здобувають наші вихованці в початковій школі міста Чоп, Ужгорода та за межами області. Високо цінуючи результати нашої праці, батьки охоче приводять сюди їхніх дітей. Адже розумні, щирі, дбайливі діти - це наш спокій, наша радість, наше майбутнє та задоволена старість. І все це значною мірою залежить від нас - освітян.