13 липня на празник Собору святих апостолів владика Мілан освятив храм для вірників-румунів селища Солотвино. Хоча церква ще потребує завершення і оздоблення, але місцеві греко-католики зможуть вже молитися в ній, а не на фарі, як це було до цього часу. Стара греко-католицька церква зараз належить православним.
Історична довідка:
У 1751 році згадують дерев’яну церкву св. Дмитрія з вежею та двома дзвонами, з усіма образами. У 1801 році згадують нову дерев’яну церкву, поставлену 1784 року, коли згоріла попередня.
Мурована греко-католицька базиліка датується 1895 роком. До її створення і прикрашення доклав багато зусиль єпископ Великоварадинський Михайло Павел, про що написано над входом до храму. Єпископ М. Павел був похований у церкві перед іконостасом, на місце поховання вказує мармурова плита з румунським текстом, що перелічує всі заслуги єпископа. Портрет владики встановлено на північній стіні нави, а на південній стіні грамота в рамці повідомляє, що за пароха Івана Марини 1935 року група вірників замовила 12 образів зі сценами Хресного шляху.
У 1936 році бляхар Войтех Шобані перекрив церкву бляхою. Наву прикрашає чудовий іконостас 1895 року з розчищеними іконами доброго малювання. Дзвони для церкви купив у 1930-х роках за власні кошти Юрій Попович.
Солотвинський парох Іван Марина був засуджений 1949 року на 25 років каторги. Повернувся додому 1956 року.
За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів: Видавництво «Мс», 2000.
У Тересві збудували і освятили нову церкву
12 липня освячено церкву Верховних апостолів Петра і Павла в селищі Тересва Тячівського деканату. Відрадно, що новий храм вже повністю завершений: має чудові розписи та іконостас.
Стара греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться у користуванні православної громади.
Історична довідка:
Дерев’яну церкву з вежею, двома дзвонами, прикрашену образами, згадано в 1751 році.
Мурована базилічна церква зі стрункою вежею завершена гострим шпилем. Раніше вона була присвячена св. арх. Михаїлу. Датується написом над входом 1880-м роком.
Інтер’єр прикрашають образи св. Миколая, Пресвятої Богородиці, Христа Спасителя та арх. Михаїла, виконані на полотні в 1891 році художником Вашаркові. Образ олією "Зняття з хреста" виконано в Будапешті у 1892 році. 1908 року цісар дарував на облаштування церкви 200 корон, про що зберігається напис на старій іконі. 1934 року головною подією стало спорудження хорів.
Найдавніший дзвін на вежі храму датується 1821 роком і походить, можливо, з Німецької Мокрої. Ще один дзвін відлив Ф. Егрі 1901 року, а третій дзвін з 1936 року.
Парох Тересви Федір Желтвай був засуджений 1950 року на 25 років каторги. У таборі захворів і помер 15 грудня 1951 року.
За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів: Видавництво «Мс», 2000.
7 липня було освячено нову церкву в селі Колочава-Лази Міжгірського деканату
Після освячення нового престолу і храму відбулася Архієрейська Служба Божа, на якій з владикою Міланом співслужили 10 священиків. Велика кількість вірників, що були присутні, тішилися, що мають нову церкву, яка, як і попередня, освячена на честь Різдва св. Івана Хрестителя. До цього часу греко-католики цього села молилися в тимчасовій дерев’яній капличці, бо стара греко-католицька церква, збудована 1911 року, знаходиться у користуванні православної громади.
Історична довідка:
Дерев’яну церкву на 300 вірників у доброму стані згадують у 1801 році. У шематизмі Мукачівської греко-католицької єпархії за 1915 рік йдеться про церкву в Колочаві-Лазах, збудовану в 1779 році.
Теперішня церква, що раніше була присвячена Різдву Пресвятої Богородиці, подібна до інших мурованих базилічних храмів. Збудували її майстри Лугош та Місяйло, а помічниками були Іванишин, ще один Лугош та Шкрюба.
Кошти зібрали серед селян і почали будівництво в 1901 році. Церкву посвятив 20 серпня 1911 року вікарій Михайло Балог і тоді вона характеризувалася як одна з найгарніших і за архітектурою, і за внутрішнім оздобленням. Іконостас виготовили в Будапешті.
За матеріалами з енциклопедії Михайла Сирохмана «Церкви України. Закарпаття». – Львів: Видавництво «Мс», 2000.